ВЖЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

уже́ (присл. і підсилювальна частка)

псл. juže;
складний прислівник, утворений з компонентів у- (‹ псл. ju-), спорідненого з лит. jaũ «уже», лтс. jàu «уже; адже; же», прус. jau «колись; після», двн. ju «вже; тепер; же», які зводяться до іє. *i̯ou (*i̯u), та частки же;
припускається етимологічний зв’язок першого компонента у- з псл. junъ, junъjь, звідки укр. ю́ний;
припускається також фонетичний збіг у східнослов’янських мовах двох давніх слів – псл. *ju že і псл. *u, спорідненого з гр. αὐ˜ «з іншого боку; знову-таки», лат. aut «або», гот. auk «адже; але» (Фасмер II 39, IV 151–152);
р. уже́, уж, [ужо́] «(коли-небудь) пізніше, потім», бр. ужо́, [ужэ́], др. уже «вже; ось уже; і; в такому разі», р.-цсл. ю «уже, тепер», нє ю «ще не», п. już, ч. již, už, [juž], слц. už, вл. juž (hižo), нл. juž (južo), полаб. jäuz, болг. уж, схв. [jу̏p], ст. jу̏pe, слн. užé, žé, стсл. южє, оужє, оу, нє оу;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вже
уж
уже́нь
юж «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ужо́ білоруська
ужэ́ білоруська
уж болгарська
juž (hižo) верхньолужицька
auk «адже; але» готська
αὐ˜ «з іншого боку; знову-таки» грецька
ju «вже; тепер; же» давньоверхньонімецька
уже «вже; ось уже; і; в такому разі» давньоруська
*i̯ou (*i̯u) індоєвропейська
*i̯u індоєвропейська
aut «або» латинська
jàu «уже; адже; же» латиська
jaũ «уже» литовська
juž (južo) нижньолужицька
jäuz полабська
już польська
juže праслов’янська
junъ праслов’янська
*u праслов’янська
jau «колись; після» прусська
уже російська
уж російська
ужо́ «(коли-небудь) пізніше, потім» російська
ю «уже, тепер» русько-церковнослов’янська
нє ю «ще не» русько-церковнослов’янська
jу̏p сербохорватська
словацька
užé словенська
žé словенська
junъjь старослов’янська
южє старослов’янська
оужє старослов’янська
оу старослов’янська
ю́ний українська
již чеська
чеська
juž чеська
у- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України