ВЕЧІР — ФРАЗЕОЛОГІЯ
аби день до ве́чора.
зі сл. жи́ти. Безрадісно, без будь-яких перспектив на майбутнє.
Приклади
- Живе аби день до вечора (Українські народні прислів'я та приказки). — Так і жили [ми], Іване,— аби день до вечора, Як той горох при дорозі. Хто не йде, той скубне (Д. Бедзик)
зі сл. роби́ти і под. Недбало, абияк, мляво.
Приклади
- — Го, Мар'яне… І ти вже махаєш косою аби день до вечора (М. Стельмах)
- Найдужче скаржилася тітка на своїх наймитів: — Роблять аби день до вечора, а їдять, як ті черви (В. Минко)
рідко. Недбайливий, ледачий.
Приклади
- Видно, люди тут дуже працьовиті. Я так гляну на село і вгадую, які тут люди живуть — працьовиті чи так собі — аби день до вечора (В. Кучер)
з (від) ра́нку (ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, до темна́, до [пі́зньої] но́чі).
Весь день; цілими днями, протягом довгого часу.
Приклади
- з ра́ннього ра́нку до пі́зньої ні́ченьки. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (П. Грабовський)
- З ранку до ночі бачу твої очі (Пісня)
- Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку до темна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко)
- Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах)
- Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко)
- Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар)
- [Шинкарка:] Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський)
- Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа)
- Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко)