БІЛИМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

проща́тися / розпроща́тися (попроща́тися) з життя́м (з [бі́лим] сві́том).

Умирати, гинути. Приклади
  • Всіх барон від того часу вільними зробив, На розп'ятті в тім поклявся Та й зо світом розпрощався (П. Грабовський)
  • То була стріла в слину гадячу обмочена.. І запекло Івана під серцем, і чує він, що з світом прощається (Легенди..)
  • Скрипаленчиха вже давно б із життям розпрощалась, коли б не трималася поки що душа в тілі надією на побачення з сином (Ю. Збанацький)
  • І не думайте втікати: кругом драгуни! — Хто не вийде — прощайся з життям! — По списках будуть викликати! (М. Стельмах)

ну́ди́ти / зану́ди́ти [бі́лим] сві́том.

по кому, за ким, без кого--чого і без додатка. Перебувати в стані тривоги, неспокою, втомлюватися від журби, туги за ким-, чим-небудь, без когось, чогось. Приклади
  • Не співає чорнобрива,..Білим світом нудить. Без милого батько, мати — як чужії люде (Т. Шевченко)
  • — Та й він мене так само любив та й отак світом нудив без мене. А ти цього не знаєш (Л. Мартович)
  • [Чумак:] Зірко моя, серце моє. Я ж по тобі світом нуджу (С. Руданський)
  • [Маруся:] Ох, Микито,.. Нудиш світом за Одаркою, а вона й дивитись не хоче на тебе!.. (М. Кропивницький)
Жити в тяжких умовах, не відчуваючи смислу життя; животіти. Приклади
  • — Як світом нудити, то краще й не жити! (М. Вороний)
  • В час, як ти [про Т. Г. Шевченка] в неволі нудив світом На чужині, В твоїй душі все квітли пишним цвітом Твої пісні (В. Самійленко)
Перебувати в стані апатії, знемагати від бездіяльності, нудьгувати. Приклади
  • нуди́ти серде́ньком. — Чого вночі блудиш і серденьком нудиш? (П. Куліш)
  • Засумував же тяжко наш Осауленко після сього, занудив світом несказанно (П. Куліш)
  • — Князь Домінік, певно, занудив світом без молодої компанії (І. Нечуй-Левицький)
  • Сидиш та світом нудиш (Укр. присл.)
  • — Що робити? Як бути? Нуджу світом. То в цей куток загляну, то в той (А. Тесленко)
Бути незадоволеним життям, не хотіти жити. Приклади
  • Він журився, вибухаючи кашлюком під комином, та нудився світом, думаючи, що без долі пропаде (Д. Косарик)
  • Вона мала шматок хліба, теплу хату,..чого ж сумувати їй, чого нудити світом? (Л. Яновська)

у бі́лий світ, як у копі́йку (копі́єчку), зі сл. стріля́ти і под.

Не туди, куди слід; навмання. Приклади
  • Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Г. Тютюнник)
  • у бі́лий світ, як у копі́єчку. Десь стріляли з пістолетів [фашисти],.. стріляли навмання, у білий світ, як у копієчку (П. Загребельний)

на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б.

Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т.ін. Приклади
  • на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене… недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний)
  • Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський)

сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)] не ви́дно.

за ким--чим. Кого-, чого-небудь дуже багато. Приклади
  • У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок)
Стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т.ін.). Приклади
  • — Снігів тих понамітає, що тільки комини з-під них стирчать, морози такі лютують, що птиця на льоту замерзає, хуртовини бували — світу не видно (М. Олійник)
  • сві́та не ви́дко. Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (М. Коцюбинський)
  • Як от інколи схопиться заверюха [завірюха] — громом гримить, вітром бурхає, світу божого не видно (П. Куліш)
  • Якось він недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті, битись у вікна, кудкудакати. Збили таку пилюку, що світа не видно (Григорій Тютюнник)
  • Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (А. Головко)

зав'яза́ти / зав'я́зувати світ (рідко вік) кому і без додатка.

також чий. Видати заміж, одружити кого-небудь ( перев. нещасливо). Приклади
  • зав'я́зано бі́лий світ. Дуже мене молоденькою засватано, світ білий, як-то кажуть, зав'язано, не довелось мені як слід і подівувать, косою посвітить (Д. Мордовець)
  • В ньому [листі] касирова дочка писала, що фельдшер Роттер зав'язав її молодий вік, що він замкнув її в чотирьох стінах на селі, що він занапастив її юність, зрадницьки звів її (В. Підмогильний)
Зробити кого-небудь нещасним, позбавити радості і т.ін. Приклади
  • зав'язати сві́ту. Вона [Маруся] в Полтаві світу зав'язала хіба Грицькові тільки одному?! (Л. Костенко)
  • світ зав'я́заний. [Тітка:] Ти, дякувати Господові, не кріпачка: твоя праця не загине дурно. [Олеся:] — Не кріпачка! Нібито вже, як кріпачка, то й світ зав'язаний! Живуть же люди (Марко Вовчок)
  • Хай суджений… не зав'яже дівчині світ ні поганим словом, ні гризнею, ні важким кулаком, ні лихою чаркою (М. Стельмах)
  • — Коли ж вони, кумцю, дуже любляться, Гнат із Настею! Як ви їх розлучите, то дочка плакатиме на вас, а у вас одна дитина, не годиться їй світ зав'язувати! (М. Коцюбинський)

ка́зка про бі́лого (соло́м'яного, рябо́го) бичка́.

Що-небудь вигадане, надумане, нереальне. Приклади
  • Скільки можна отак зустріти ерудитів, краснословів, дотепників, тонких натур, вільнодумців! Але з переважної більшості добра того стачає лиш на один раз. Це мовби вивіска, за якою нічого нема. Казка про солом'яного бичка (П. Загребельний)
  • Артем надавав великої ваги в розвитку всесвітньої революції технічному винаходові.. .Чмир називав це казкою про білого бичка (О. Слісаренко)

до си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, до сивини́), зі сл. дожи́ти.

До старості. Приклади
  • Свавольні діти… З них до сивини один дожив (М. Рильський)
  • Дожив [Андрій] до сивого волоса, а добра не зазнав, ой, ні… (М. Коцюбинський)
  • Інший до сивого волосу дожива, а косарем не годен стати (М. Стельмах)

не ба́чити сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)].

за чим. Бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити, розслабитись. Приклади
  • — Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах)
  • Ви сподівались зустріти за цим столом заскорузлого чинушу.., жовчного бюрократа, що відгородився від роботяг і за паперами світу Божого не бачить. А я ось який (О. Гончар)
  • За чужою роботою й світу не бачить (Укр. присл.)
  • За всякими ділами й світу Божого не бачу (М. Коцюбинський)
Тяжко страждати, мучитися, переживати і т.ін. Приклади
  • сві́тка не ба́чачи. Тече річка з-під Зарічка, я її загачу. Скажи, милий, чи мня [мене] любиш, бо світка не бачиш (Коломийки)
  • Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці — не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п'яна (Панас Мирний)
  • Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало)
Бути ув'язненим, перебувати у неволі. Приклади
  • сві́та-со́нця не ба́чити. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Григорій Тютюнник)
  • Не допусти [Спасе] впасти В турецькую землю, в тяжкую неволю. Там кайдани по три пуда, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко)

чо́рним по бі́лому, зі сл. напи́сано і под.

Цілком чітко, зрозуміло і т.ін. Приклади
  • У Переяславських пактах чорним по білому написано аби злодіїв та втікачів з земель московських в кошах козацьких, куренях та полках не переховували (Н. Рибак)
  • Та [у Положенні] чорним по білому написано, що незалежно від полюбовної згоди поміщик може в усякий час вимагати від селян обміну необхідної йому землі, коли на ній виявляється джерело мінеральної води чи корисні копалини, в тому числі і торф (М. Стельмах)
  • — Ось тут чорним по білому написано, як ти своє дитя до розуму доводила. Як воно опинилося в притулку (М. Понеділок)

[аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т.ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)] кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь сп'янів. Приклади
  • [Іван (до Семена і Одарки):] А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені, я зараз вип'ю, щоб світ мені замакітрився (М. Кропивницький)
  • [Вельцель:] Йому досить одну чарочку випити, щоб уже й світ замакітрився (Леся Українка)
Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т.ін.; комусь погано. Приклади
  • Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ, пішло все ходором (Панас Мирний)
  • Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Іван Ле)
  • Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко)
  • Будеш зоставатися висіти рівно один місяць — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський)
  • — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий!.. — так мені світ і закрутився (Панас Мирний)
  • Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок)
  • Крутився світ в очах, цілий день носила [Оленка], забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко)
Хто-небудь втрачає здатність чітко мислити, правильно сприймати дійсність через сильне хвилювання, радісні чи сумні події, життєві потрясіння тощо. Приклади
  • У Галі світ в очах пішов ходором, і товстою дерев'яною ложкою увірвала вона з усієї сили Василя по гуластому носі (Панас Мирний)
  • Синова відповідь приголомшила Лукерку Василівну. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (І. Сенченко)
  • Оженився — зажурився, аж світ замакітрився (Укр. присл.)
  • Розстрілювали чи й так штовхали [людей фашисти] з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому… пішов обертом (Іван Ле)
  • Сидів близько, говорив пошептом [пошепки], а в Марусі завертівся весь світ перед очима (Г. Хоткевич)
  • [Красовська:] Тут своя оказія, просто аж світ в очах макітриться, а вона ще з якимись там спектаклями! (Олена Пчілка)
  • Дух спирається в Галиних грудях від щастя; світ крутиться перед очима (Панас Мирний)

бі́лий (Бо́жий) світ, нар.-поет.

лише знах. відм. з прийм. на. Вулиця, повітря. Приклади
  • Він засів у своєму бліндажі і весь день не виходив на білий світ (О. Гончар)
  • Катря впала коло тії пам'яної постелі на коліна, розливається слізьми. Ледве я її вивела з тії печери на світ божий (Марко Вовчок)
Все навколишнє. Приклади
  • Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно (Панас Мирний)
Життя. Приклади
  • Защебече [соловейко] на калині — Ніхто не минає. Мов батько та мати, Розпитують, розмовляють,— Серце б'ється, любо… І світ Божий, як великдень (Т. Шевченко)
  • Уточнив батько. — Зараз тобі й під білим світом кращої немає. Але мине час і все зміниться (О. Сизоненко)
  • Як хороше, як весело На білім світі жить!.. (Л. Глібов)
  • Залишилась вона сама в старій глиняній хаті, сама на білому світі (Є. Гуцало)
  • Вася нетерпляче, з буйним азартом молодості, кинувся у білий світ. Вербувався, куди тільки його вербували (О. Гончар)
  • Товаришів моїх немає. Давно від голоду й біди у білий світ із гаю ми розійшлися, хто куди… (В. Сосюра)
Ранок, світанок. Приклади
  • Може, до хати зайдемо? — Е, ні, не буду колошкати твоїх — нехай сплять до світу Божого (М. Стельмах)
  • Чіпка знявся… проходив по надвір'ю мало не до світа білого (Панас Мирний)
  • Ой, десь би то, дівчинонько, Ти з паперу звита, Що ти мене додержала До білого світа (Укр. пісні)

покида́ти / поки́нути бі́лий (цей, сей) світ.

Помирати. Приклади
  • — Так ще мати робила, коли дівувала. І в тітки такі ж — з прошвою. Давно вони з матір'ю покинули цей світ, а рушники на згадку їй — Гальці (З газети)
  • Запровадь мене додому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (С. Руданський)
  • — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ (П. Куліш)

се́ред бі́лого дня (бі́лої дни́ни).

Відкрито, неприховано, не соромлячись. Приклади
  • Там, де раніше функції посередника між виробником і споживачем виконувало одне державне управління, зараз діють безліч всіляких фірм, бірж, які нічого не додають, окрім накручування цін, грабують людей серед білого дня (З газети)
  • — Фе, бабцю! Встидали би-сте ся [соромилися б] таке серед білої днини говорити (Г. Хоткевич)
Відкритий, неприхований. Приклади
  • — Не лише в панів відберуть землю, але й в тих, хто має більше восьми десятин. Це ж грабіж, розбій серед білої днини (М. Стельмах)

до бі́лого сні́гу.

Дуже довго, тривалий час. Приклади
  • — Я вам, дядьку Славко, як дам, то до білого снігу не забудете (М. Зарудний)

бі́ла воро́на.

Той, хто виділяється серед інших чимсь незвичайним, зовсім не схожий на інших. Приклади
  • — До дідька самоту! Доволі вже вдавати з себе білу ворону! Буду такий, як всі! (М. Понеділок)
  • В гурті окупантів Шольц видався йому білою вороною (С. Голованівський)
  • — Раз інші вступають [в загін], то й тобі треба. Не білою ж вороною серед них бути (А. Головко)

лама́ти (зала́мувати, ломи́ти) / залама́ти (заломи́ти) ру́ки.

Жестами, виглядом виражати переживання, страждання, хвилювання і т.ін.; побиватися, плакати. Приклади
  • По садочку ходила, рученьки ломила (Укр. пісні)
  • ру́ченьки лама́ти (ломи́ти). Ти, дівчино засмучена, Скажи, що думаєш: Щодня нудиш білим світом, Рученьки ламаєш? (М. Кропивницький)
  • Рибалочка по бережку та рибоньку ловить, А милая по милому білі ручки ломить (Коломийки)
  • Ходить дівка по бережку, білі руки ломле [ломить] (Сл. Б. Грінченка)
  • Білих ручок не ламай, Карих очей не стирай (І. Кропивницький)
  • бі́лі ру́ки (ру́чки┌117860) лама́ти (ломи́ти) по кому і без додатка. Катря аж білі руки ламле [ламає] (Марко Вовчок)
  • Десь за піччю мовчки заломила руки мати, а Мусій затиснув муку зімкнутими до скреготу зубами і крізь якийсь туман дивився на каганець (В. Речмедін)
  • І заставляло [життя] заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світа, де щастя і горе так божевільно сплелись… (Леся Українка)
  • Матері в печалі-горі скорбно руки заломили (О. Гуреїв)
  • Жужмом лежить на позаливаній землі всяке добро, ламає руки дружина, як смерть ходить мати… (М. Коцюбинський)
  • — Любить… любить,— вимовляє Віра в безсильній злобі своїй, заламуючи руки (А. Шиян)
  • Глухі його слова приводять дружину до розпуки. Вона ломить руки, вибухає шаленим плачем (А. Крушельницький)
  • Я ніби бачив, як старий батько ходить по садку й ламає з горя руки (І. Нечуй-Левицький)

від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі.

Від ранку до вечора; весь день. Приклади
  • По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний)

за слізьми́ (сльоза́ми) сві́тла (сві́ту) [бі́лого] не ба́чити.

зі сл. пла́кати і под., а також зі сл. так, що. Нестримно. Приклади
  • Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала… свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький)
Нестримно плакати, ридати. Приклади
  • Мотря обхопила його [сина] шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний)
  • — Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький)
  • Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко)

бі́лі му́хи, жарт.

Сніг, що йде; сніжинки. Приклади
  • Без крил, без ніг білі мухи літають (Загадка)
  • З лісу вийшов дід Данило — Білих мух літає рій! (А. Малишко)

бі́ла кість, зневажл.

Люди знатного походження, привілейованого стану. Приклади
  • О, то все біла кість наїздить над Збруч! (Д. Косарик)
  • Ось і розбіглися всі по степу, і Оверко переміг. Його чорний шлик віявся по плечах. Рубай, брати, білу кість! (Ю. Яновський)

тре́ба з сві́чкою вдень (се́ред [бі́лого] дня) шука́ти (вишу́кувати і т.ін.) кого, що.

Хто-, що-небудь трапляється дуже рідко. Приклади
  • Що будете робити, коли старовина так витрачується, що треба її з свічкою удень вишукувати?! (Панас Мирний)
  • — Таких диваків, як ти, на світі дуже мало, їх треба з свічкою серед білого дня шукати (М. Ю. Тарновський)

світ [бі́лий] закри́вся (замкну́вся) кому, для кого і без додатка.

Хто-небудь помер, загинув. Приклади
  • Тільки раз хвостом майнула, Наздогнала, проковтнула Бідолаху [Івана] риба-кит, І йому замкнувся світ (Л. Первомайський)
  • Замахнувся він… Та раптом все навколо застогнало. Світ закрився (О. Гуреїв)
Хто-небудь втратив інтерес, став байдужим до життя. Приклади
  • Тут їй тоді й світ замкнувся. В тітки тепер живе. Ще брат у неї є, з оточення прийшов, чоботарює (О. Гончар)
  • — Тепер сказала [Галочка],— усе покончила [покінчила]. Закрився для мене білий світ (Г. Квітка-Основ'яненко)

в оча́х замигті́ли (замиготі́ли) [бі́лі (весе́лі і т.ін.)] мете́лики у кого і без додатка.

Хтось тимчасово втратив здатність звичайного зорового сприйняття через слабкість, сп'яніння, втому тощо. Приклади
  • В нього почала крутитися голова, а в очах замиготіли білі метелики (М. Чернявський)
  • Вихилив повний корячок сирівцю. Огняне питво збудоражило хлопця, дивно заграв світ, пішла обертом земля, в очах замигтіли веселі метелики (К. Гордієнко)

видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне.

Виставляти кого-, що-небудь іншим, зовсім протилежним. Приклади
  • Наші недруги із шкіри пнуться, аби видати біле за чорне й навпаки (З газети)

бі́ла пля́ма.

Недосліджене, маловивчене питання. Приклади
  • Історики літератури розкрили частину білих плям у біографії письменника [Леся Мартовича]. Проте ще й досі їх лишається немало (З газети)
  • Сьогодні повернувся до глядача відреставрований фільм Вечір напередодні Івана Купала, поставлений Ю. Іллєнком двадцять років тому. Зникла ще одна біла пляма в українському кіно (З журналу)
Непізнаний, невивчений район, край, необжита місцевість і т.ін. Приклади
  • Майже до кінця ХІХ століття кряж [Овруцько-Словечанський] залишався білою плямою на карті України (З газети)
  • Охоплює висока гордість.., Коли згадаєш чесних і відважних Російських відкривателів земель, Що в парусниках випливали у небезпечну далечінь шумливу І плями білі на всесвітній карті Веселчастими барвами вкривали (М. Рильський)

стари́й як [бі́лий (Бо́жий)] світ.

Дуже давній, споконвічний. Приклади
  • — Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий… най [нехай] жиє красота (І. Франко)
  • [Хламушка:] На добраніч. Старе, як світ, побажання… Та не віриться мені чогось в добрість цієї ночі… (П. Кочура)
  • Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ,.. давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник)

як (мов, нена́че і т.ін.) з [бі́лої] гаря́чки, зі сл. говори́ти і под.

Не зовсім осмислено, не обдумано, згарячу. Приклади
  • Меле язиком, неначе з гарячки (Укр. присл.)
  • — Усе пропало, усе — мов з гарячки говорив [Євдоким Юренко] сусідам.— То треба скоріше виїжджати (М. Стельмах)
Не зовсім осмислений, обдуманий; беззмістовний. Приклади
  • — І не слухайте його, пришелепкуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки!— затарабанила Олена (М. Стельмах)

бі́лими нитка́ми ши́тий.

Невміло, погано замаскований, виконаний і т.ін. Приклади
  • бі́лими ни́тками ши́то. Припустім. Але де ж психологічна підготовка? Нісенітниця. Глупота! Білими нитками шито (М. Хвильовий)
  • — Дорогою Війт мовчав. Уявляв, як зустріне його Олена. Обмірковував свої слова: яка причина привела його до неї так пізно. Та все було якесь надумане, білими нитками шите (Ю. Хорунжий)
  • — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер)

Біла ворона.

Вислів із 7-ї сатири давньоримського поета І—II ст н. е. Ювенала:
Царства дає він (випадок) рабам,
полоненим — тріумфи,
Тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон.
Порівняння виникло на основі того, що у природі дуже рідко зустрічаються білі ворони — альбіноси.
У наш час вислів «біла ворона» означає не тільки незвичайну людину, а й рідкісне явище.
Приклади
  • Ах, який потурнак не насниться ночами!
    Але цей — живий і живе по закону.
    Друзі мої критики! Що це з вами?
    Та спіймайте ж нарешті білу ворону!
    (А. Малишко, Біла ворона)

Білі раби.

У першій половині XIX ст. в Англії вислів «білі раби» чи «білі негри» означав найбільш визискуваний прошарок населення, а в Росії так називали кріпаків. 1845 р. німецький письменник А. Вільком публікує роман «Білі раби», а 1852 р. виходить роман американського письменника Р. Хілдрета «Білий раб».
Згодом «білими рабами» стали називати усіх експлуатованих людей.
Приклади
  • — Я знаю, — провадила ти, — з сього є один звичайний вихід: скинути все на «білих рабинь», — але хоч би в мене й стало коштів на се, я не можу сього морально. Я вже одвикла, щоб на мене робили, та власне й не привикала ніколи. (Леся Українка, Помилка)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання