ПРО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

про се́бе.

зі сл. ду́мати, чита́ти. Не вимовляючи вголос. Приклади

сам про се́бе. Більше любив [Роман] читати… читати сам про себе, щоб ніхто не перебаранчав йому (І. Нечуй-Левицький)
Мусив відзначити про себе Функе: новин багато буде на Україні. Недарма шість років вів… баталії с польською шляхтою Хмельницький (Н. Рибак)
[В'язні] ніби зважують у темряві кожний про себе: мене вб'ють чи когось іншого? (Ю. Збанацький)

зі сл. говори́ти, співа́ти і т.ін. Ледь чутно, пошепки. Приклади

Був [Ярошенко] веселий і намугикував про себе… (В. Речмедін)
Раб іде, мимрячи щось тихо про себе (Леся Українка)

дба́ти [ті́льки] про свою́ шку́ру.

Намагатися робити що-небудь лише для себе; піклуватися про власні інтереси. Приклади

— На кого не глянеш — усяке, мов звіряка, про свою тільки шкуру… дбає (П. Куліш)

[і] га́дки не ма́ти.

Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. Приклади

не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець)
А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В'ються-гнуться та співають (Т. Шевченко)
ду́мки-га́дки (га́доньки┌21794) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко)
і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко)
— Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш)
й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький)
Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький)
Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко)
[Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ'яненко)

Забути про щось. Приклади

І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах)

Не підозрівати чого-небудь. Приклади

Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак)
Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко)

Не сподіватися на що-небудь. Приклади

Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко)

Не здогадуватися про щось. Приклади

Ніхто й гадки не мав, що Маріо Баніто — це син померлої прачки, колишній безпритульний мешканець горищ і забутих вагонів, маленький різнобровий Марко (Д. Ткач)

перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади

Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину,..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко)
і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький)
Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький)
Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко)

про що. Нічого не знати про щось. Приклади

Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах)
Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу)
Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик)
Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало)

Не уявляти, не могти уявити чогось. Приклади

Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський)
Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський)

про кого--що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь, не згадувати когось, щось. Приклади

і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький)
й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний)
— Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький)
І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар)

ка́зка про бі́лого (соло́м'яного, рябо́го) бичка́.

Що-небудь вигадане, надумане, нереальне. Приклади

Скільки можна отак зустріти ерудитів, краснословів, дотепників, тонких натур, вільнодумців! Але з переважної більшості добра того стачає лиш на один раз. Це мовби вивіска, за якою нічого нема. Казка про солом'яного бичка (П. Загребельний)
Артем надавав великої ваги в розвитку всесвітньої революції технічному винаходові.. .Чмир називав це казкою про білого бичка (О. Слісаренко)

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну.

На випадок крайньої скрути, про запас. Приклади

— У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович)
— Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко)
Він [Варчук] переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах)
Сестра… вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний)
— У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін)

про вся́кий (про всяк) ви́падок.

Передбачаючи можливу потребу. Приклади

— На передній лівій нозі коня хляпала підкова, — показує Іван Панасович на чітко окреслений слід. На всякий випадок зробимо відтиск, — носком чобота окреслює й прямує полем (М. Стельмах)

Для уникнення можливої небезпеки або чогось непередбаченого. Приклади

Господар ферми, закопавши на всяк випадок чоботи в землю і нарядившись у драні черевики, стояв біля воріт і прощався (О. Гончар)
на вся́кий (на всяк┌20928) ви́падок. [Таня:] Пальто? А навіщо? Надворі чудова погода. [Джен:] Просто так — не завадить на всякий випадок мати з собою пальто (В. Собко)
Мироненко зайшов по шию у воду і відштовхнув пліт. Про всяк випадок прив'язав себе до деревини (С. Голованівський)
Додому повертали ми, не поспішаючи, про всяк випадок знову ж не навпростець, а через Вижинівку (І. Муратов)

ні за що́ [ні про що́].

Даремно, марно, безпричинно. Приклади

Навіть рідних братів не жалував [Левко]; наділяв їх запотиличниками та лящами ні за що ні про що (М. Стельмах)
— Образити дівчину ні за що ні про що та й покинути. Де це видано? — обурювалась більше за всіх Мар'яна, ідучи звивистою стежкою (А. Шиян)
Ходив [Гнат Романович] поміж соняшників і чухав потилицю. Ще й спересердя на жінку накричав — ні за що, ні про що… (Є. Гуцало)
— Зовсім скрутила чоловіка,— промовила мати. — Пропаде він з нею ні за що! (Б. Грінченко)

про ме́не.

Байдуже тому, хто говорить. Приклади

Про мене, хоч би її й зовсім не було! (Ю. Яновський)
Вона, невидна в темряві, всміхнулась, а мовила, удавано жахнувшись: — Ой, та цур вам, напосіли на матір. Та про мене, робіть, як собі знаєте (А. Головко)
Бери собі, синку, про мене, хоч свинку: тобі буде жінка, мені — невістка (Укр. присл.)
[Василь:] — Я, правду кажучи, від жіночого роду далекий. Про мене, хоч би їх зовсім не було (Панас Мирний)

Не зважає на що-небудь той, хто говорить. Приклади

— Про мене, й топіться, й вішайтесь, а я за князя Заславського зроду-віку не піду (І. Нечуй-Левицький)

за що [й], про що? Невідомо чому, з яких причин.

[Раб-єгиптянин:] Яка там помста? Що ти плетеш? Хто ж се над ким помститись має? За що? Про що? (Леся Українка). Приклади

[а] за що? [а] про що? От і Соломія стала моїм врагом. А за що? А про що? (І. Нечуй-Левицький)

про лю́дське́ (рідше чуже́) о́ко; для лю́дсько́го о́ка.

Для створення, підтримання певного враження, думки про кого-, що-небудь; удавано, напоказ. Приклади

про людські́ о́чі. І вже знов весела (про людські очі), а про себе — ні-ні та й гляне на Давида, задумано (А. Головко)
Сагайдачний гартував козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець короля Зігмунда (З. Тулуб)
про о́ко. Він рад був удавати про око вільнодумного чоловіка, але в глибині серця… був забобонний (І. Франко)
— Що вона [дружина], не може без тебе трохи пожити?.. Зроби про людське око із нею розлучення, кудись відішли (А. Дімаров)
Відбуде своє такий тип, повернувшись, влаштується десь на роботу про людське око, а насправді нічниім життям живе (О. Гончар)
—.. Лисячий він хвіст, а не людина. Сам за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює (З. Тулуб)
[Свояк:] Та се ж про людське око тільки буде, не справді ж ти зламаєш віру (Леся Українка)

Відповідно до норм поведінки, моралі, заради пристойності, для порядку. Приклади

про о́ко. Він про око також сидів при гостях, забившися у куток на своїм кріслі (І. Франко)
Михайлові так здавалося: тільки-но помер Франко, як австрійський уряд цілком перестав, хоча б для людського ока, рахуватися з українцями (Р. Іваничук)
Тим часом Максим Кривоніс.. про чуже око одягся в свиту, зайшов до хати (П. Панч)
— Прийшов [батько]. .. про людське око. Він усе робить про людське око.. Аби люди думали, що наша сім'я не розпалась, що в нас усе добре (Є. Гуцало)
— Ну, начувайся! —.. Шаблій погрожував для годиться, про людське око (Д. Бедзик)
І, як це не дивно, ніхто, навіть про людське око, в силу звичаю, не ойкав, не плакав, не виказував співчуття Даріям (А. Іщук)
Оксен батькове женихання не заперечував. Але старий не вірив у те і вважав, що син схвалює женихання тільки про людське око, а в душі ненавидить і осуджує його (Григорій Тютюнник)

З метою притупити чию-небудь пильність, приховати щось. Приклади

про лю́дські́ о́чі. А може, і не тиф зовсім? Може, це тільки про людські очі, а насправді… Він аж скрипнув зубами і таки не дав прорватися в свідомості отій жахливій думці (А. Головко)
Він для ока постачив січку мукою, а клунок кинув на віз у солому… І не знатиме [Галька], що в Марушки для нього уже запасено (В. Дрозд)
для о́ка. Гюлле для ока й надалі була замкнута у своїй кімнаті (Олесь Досвітній)
Мар'ян, лише для людського ока, промацує руками перший мішок. З нього вибиваються важкі форми полумисків, глечиків, горнят (М. Стельмах)
Про людське око [бандити] одразу ж заарештували старосту і поліцаїв. Насправді разом пили (В. Поліщук)
— То може він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Ю. Збанацький)

Удаваний, несправжній і т.ін. Приклади

Ліс стояв безкраїй і мовчазний. Але та мовчанка була лише про людське око. Лісом ішла весна, тепла, ніжна (Ю. Збанацький)
Якима Демченка в лісі знайдено з розтятою головою… а всі подумали, що це татарва справила… а не той, хто був йому про людське око приятелем… (Б. Грінченко)

Про мертвих або добре, або нічого.

Першоджерелом латинського вислову «De mortuis aut bene, aut nihil» вважається твір Діогена Лаертського (III ст. н. е.) «Життя, вчення й думки славетних філософів», де грецькому філософові VI ст. до н. е. Хілону — одному з «семи мудреців» давнього світу — приписано слова: «Про мертвих не слід казати погане». Приклади

Як скінчу життя стражденне,
Спогадайте інший раз —
Чи там nihil, чи там bene…
Як скінчу життя стражденне,
Щоб не чути більш образ, —
Киньте часом і про мене
Пару щирих, теплих фраз!
(П. Грабовський, До товариства)
Щоб сказати правдиве слово про такого діяча (як В. Антонович), не треба перш за все йти слідком за отим латинським прислів'ям, по якому «de mortuis aut bene, aut nihil». (C. Петлюра, Записки українського наукового товариства в Києві)

Про тебе мовлено, тільки під іншим іменем.

Вислів походить з першої сатири римського поета Горація (65—8 до н. е.):
Чому ж ти смієшся?
Ім'я замінити —
І вся ця історія буде про тебе.
Значення вислову: сказане повною мірою стосується не тільки того, хто згаданий у розповіді, а й інших людей. Приклади

— Кепські твої справи, Берестовський, якщо вже й до цього дійшло. «Жодне добре діло не лишається невідплаченим заздрістю або ненавистю» — хто це сказав? Хто б не сказав — про тебе мовлено. (Л. Первомайський, Дикий мед)
Досхочу нареготавшись з Олімпу Котляревського, він (Микола І) і в думках собі не покладав, що «de tefabula» — про тебе байку тую складено. (С. Єфремов, Історія українського письменства)

при би́тій доро́зі.

На людному місці, на місці великого руху, скупчення людей. Приклади

— Він [Денис] подав Тимкові мозолясту руку і. . пішов вайлуватою ходою.. Ні, туги, ні суму не було в його очах, немовби він розпрощався не з односельчанами, а з випадковими супутниками при битій дорозі (Григорій Тютюнник)
Пішла селом, Плаче Катерина.. Як тополя стала в полі При битій дорозі; Як роса та до схід сонця, Покапали сльози (Т. Шевченко)

трима́ти (держа́ти) при собі́.

що. Не висловлювати вголос, публічно (думки, погляди і т.ін.). Приклади

[Олена:] Професоре, я прошу вас тримати при собі ваші думки про культурний рівень цієї аудиторії (І. Микитенко)
Микита поблажливо всміхався, але свої думки тримав при собі (Іван Ле)

кого. Не відпускати від себе. Приклади

Вони були люди вже не молоді, мали в подружжі дітей, а найменший син, котрого хотіли держати при собі, вмер парубком (Н. Кобринська)

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т.ін.) пошука́ти, жарт.

Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Приклади

Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало)
Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський)
тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві. Смільчака такого… пошукати удень, при ясному сонцеві (Марко Вовчок)

чи при (в) своє́му ро́зумі (ро́зумові) хто.

Уживається для вираження здивування, застереження при необачних, необдуманих діях кого-небудь. Приклади

[Матушка гуменя:] Свят! свят! Чи ти при своєму розумові, чоловіче? (Панас Мирний)
чи не в своє́му ро́зумі? Коли стурбована Христинка стала на порозі, він одразу пригорнув її до себе.— Чи ти, Левку, не в своєму розумі? — зашипіла дівчина, вислизнула з його рук (М. Стельмах)
чи при ро́зумі. [Мальванов:] Та чи ти при розумі? Чого ти приїхала! Тобі ж не можна виходити, та ще в таку жахливу погоду! (І. Кочерга)
чи з ро́зумом? — Чи ти з розумом, дівчино? Летить, женеться, наче її хто в спину штовха (В. Винниченко)

при сме́рті.

В дуже тяжкому, небезпечному для життя стані; близький до загибелі, кончини. Приклади

Ледве вблагала [Анна], щоб дочку взяти [на жнива] замість Оксеня. Куди йому — лежить при смерті (І. Цюпа)
— Чи живий він, чи ні. В сорок першому я залишив його в оточенні майже при смерті (Ю. Бедзик)

роби́ти до́бру мі́ну при пога́ній (недо́брій) грі.

За зовнішнім спокоєм, веселістю приховувати тривогу, незадоволення, неприємності, прикрощі і т.ін.; за скрутних обставин вдавати, що справи йдуть добре. Приклади

роби́ти до́брі мі́ни. Усі [в сім'ї] намагались робити добрі міни, а кожен про себе думав: чи доведеться ще зійтись усім хоч раз у житті? (В. Гжицький)
Не вішати носи, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім недобрій грі,— на таке здатний не всякий (Ю. Шовкопляс)

[як (мов, не́наче і т.ін.)] не при собі́.

Психічно хворий. Приклади

Беріть його попід руки і тягніть: ач, рядком нагнувся, ніби Лаврей на покуті… Він не при собі. Треба відвезти в Київ (Т. Осьмачка)

У поганому настрої, у стані душевного розладу. Приклади

Гаряча і задихана, бігла [дівчина] через усе подвір'я, мов не при собі була (В. Конвісар)
Тітка Саша привіталася до лікарки, але стара не хотіла її нізащо пізнавати, бо зовсім була неначе не при собі (Ю. Яновський)
По дорозі йшов сліпий Ілько — тихий, зажурений, чоловік не при собі, з медаллю За відвагу на сірому піджаці (І. Драч)

лиши́тися (залиши́тися і т.ін.) при пі́ковому інтере́сі, жарт.

Зазнати невдачі, поразки і т.ін., утративши кого-, що-небудь. Приклади

Тільки тепер вони збагнули — лишилися при піковому інтересі (В. Большак)
залиши́тися при пі́кових інтере́сах. Чумак звернув увагу не на Ріту, а на її подругу Катерину. Через якийсь час вони одружились, а Ріта залишилась… при пікових інтересах (Ю. Збанацький)

не при своє́му (при свої́м) ро́зумі (умі́).

Розумово обмежений, не може правильно мислити, діяти, оцінювати щось. Приклади

[Одарка:] Та що це ти плещеш таке? Мов не при своїм умі (Панас Мирний)
не при умі́. Така вона [Горпина] стала якась не при умі (Марко Вовчок)
— А що поробляєш, чоловіче? — повторив. І знову мовчання. А, та це дурний Тодосик,— догадався дід.— Від народження не при своєму розумі. Ох горе! (О. Донченко)

до́бра мі́на при пога́ній грі.

Приховування за зовнішнім спокоєм, веселим настроєм незадоволення, страху і т.ін.; маскування. Приклади

То вже було не що інше, як добра мина при поганій грі (З газети)
То вже була добра міна при поганій грі. І приховувала вона реальний страх перед реальною силою (З журналу)

ні при чо́му (при чім).

Бути не винним у чому-небудь, не причетним до чогось; не мати відношення до чого-небудь. Приклади

— Колись брала [рибу], а тепер не хочу,— відрізала Килина.— Ну, як тебе вкусило щось, то я тут ні при чім,— пробурчав Тодей Батюта й повернувся, щоб іти (Є. Гуцало)
— Цих хлопців я не знаю,— ледве вимовив Марко.— І ніхто мене не вчив, сам украв, бо їсти хотів, а вони тут ні при чому (І. Микитенко)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] горо́х при доро́зі.

зі сл. сми́кати, ску́бти і т.ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо. Приклади

— Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?! — Бо різна погань смикає тебе, мов горох при дорозі (М. Стельмах)

перев. зі сл. оди́н, сам і т.ін. Який не має батьків, дітей чи близьких родичів; одинокий. Приклади

як при шляху́ горо́х. От я так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох: Без нені, без отця дитина (І. Котляревський)
Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Ю. Збанацький)
І зосталася одним одна, як горох при дорозі, як билина в полі (Панас Мирний)

зі сл. жи́ти, пожива́ти і т.ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. Приклади

— Так і жили, Іване,— аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик)
[Старшина (до Пріськи):] Як поживаєш, серденько? [Пріська:] Як горох при дорозі (М. Кропивницький)
— Удвох живите? — Як видите [бачите]. Як горох при дорозі (Ю. Збанацький)
[Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? [Наталка:] Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський)

зі сл. бу́ти і под. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, обездолений і т.ін. Приклади

У сучасні українській мові побутує фразеологічній зворот як горох при дорозі (при шляху). Його ми вживаємо у значенні. .беззахисним, обездоленим (Культура слова)
Колись він [Лев] скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов)

в (при) ті́лі.

Не худий, в міру повний (про людину). Приклади

Сам він був середнього зросту, не те, щоб гладкий, але при тілі, вбирався чисто (І. Муратов)
— А яка вона з себе? — запитав я.— Дівка, як дівка. З ногами, руками, косами. При здоров'ї і в тілі (Є. Кравченко)

Вгодований (про худобу). Приклади

В гарній артілі й худоба в тілі (Укр. присл.)

без ше́ляга за душе́ю.

Зовсім безгрішний, бідний; без грошей. Приклади

без ше́ляга при душі́. Він носився з думкою виїхати до Америки. Але як виїхати? Без шеляга при душі не рушиш з місця (І. Франко)
Тепер йому не бачити й посади як-шая, як своїх вух… Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею — його зять (Олесь Досвітній)

при [по́вній] тя́мі [й па́м'яті].

У свідомому стані. Приклади

Він до неї говорив, як чоловік при добрім змислі, розсудливо, при тямі й пам'яті (Марко Вовчок)
— Хомо,— бідкається листоноша,— ти при повній тямі? (Є. Гуцало)

не при свої́х.

Божевільний. Приклади

Він був не при своїх. Всі його жаліли (З газети)
при свої́х. Катерина вже напустилась на Василя: — Чи ти, бува, не здурів зовсім, чи на тебе лиш, памороки найшли? І чи ти при своїх? От мені втяв штуку! Соромся! Йди додому! (У. Самчук)

сам не при собі́.

Хто-небудь перебуває в стані сильного душевного потрясіння; дуже схвильований чимсь. Приклади

не при собі́. Вона на когось наштовхнулася, хтось сердито зиркнув на неї, але решта, бачачи, що жінка не при собі, відступилася з дороги (В. Речмедін)
сам як не при собі́. Люди прибігли, говорять, вмовляють. Вона мов і не чує, і не одірвуть од дитини. Чоловік ходить сам як не при собі, свекор аж занедужав (Марко Вовчок)
Увійшла та й стою сама не при собі. Чую, що стара за мене одповіщає [відповідає] (Марко Вовчок)

Не такий як завжди. Приклади

— А той бідолаха зовсім сторопів від такого доброго дива, і — додому приїхав сам не при собі, і привіз капшук грошей (Марко Вовчок)

При ді́лі.

Під час роботи. Приклади

— Я, Василю, при ділі не п'ю, — одвів чарку Тимофій.— Чарка любить вільну годину (М. Стельмах)

У роботі, в діяльності. Приклади

— Для вас, Степане Кириловичу, буде подвійна користь на передовій: ви побачите наших славних бійців при ділі і водночас розпізнаєте ворога (В. Кучер)

Мати постійне заняття, роботу; бути влаштованим. Приклади

У Євдокії Гнатівни і Йосипа Івановича… три дочки, Хвалити долю, повиростали, дві вже при ділі, а третя в школі (З газети)
— То як, небоже? — повів бровами Павло.— Доки тепло, пастимеш свині.. Й при ділі будеш. І в люди, дасть Бог вийдеш… (В. Шевчук)

день у день (крізь день, при дні).

Кожного разу весь час. Приклади

Шторми б'ють майже день крізь день (О. Гончар)
— Мій лірику сумний! Скажи мені, Невже печаль з тобою День при дні? (А. Крижанівський)
На високій бессарабській полонині день у день котиться брудна хвиля овечої отари (М. Коцюбинський)

Постійний. Приклади

з дня у день. Постійне.Непривітне воно само по собі,— те сидіння з дня у день над столом (Панас Мирний)