ЄРЕМІЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Єремія. Плач Єремії.

Єремія — юдейський пророк, який жив близько 628—586 pp. до н. е. «Книга пророка Єремії», автор якої остерігає свій народ, що коїть гріхи, й пророкує кару Божу, становить частину Біблії. До Біблії належить також «Плач Єремії», де оплакано спустошення Єрусалима Навуходоносором у 588 р. до н. е.
У пізнішому слововживанні ім'я Єремії стало загальною назвою людини, що пророкує страшні нещастя.
Приклади
  • Потрібен пломінь Єремії,
    Та, ненароджений, він згас.
    Крутіж лихої веремії
    Поніс у вир смертельний нас.
    (Є. Маланюк, Друге посланіє)
  • І ввесь свій пал, і ввесь свій гнів,
    І що дала в розпуці мрія,
    Ти — саможертва, самодія —
    Вложив у свій натхненний спів,
    Як Єремія.
    (М. Вороний, Пам'яті Г.Ч.)
  • Єреміє, зловісний пророче в залізнім ярмі!
    Певне, серце Господь тобі дав із твердого кришталю;
    Ти провидив, що люд буде гнить у ворожій тюрмі, —
    Як же серце твоє не розбилось від лютого жалю?
    (Леся Українка, Єреміє, зловісний пророче….)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання