ЄРЕМІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

Яре́ма

фонетична видозміна запозиченого з церковнослов’янської мови імені Иѥрємиа «Ієремія», що через гр. Ἰερεμίας походить від гебр. І̯іrmĕi̯ā́hū «тс.», (букв.) «підвищить (піднесе) Ягве (Єгова, бог)», складного слова, утвореного з І̯āhū «Ягве (Єгова, бог)» і rūm «(він) підіймався, підносився; був високим»;
р. розм. Ереме́й, бр. Ераме́й, (розм.) Вераме́й, Яро́м, п. Jeremiaz, Jarema, Jeremi, ч. слц. Jeremiáš, нл. Jĕrmis, Jĕrmus, болг. (ст., рідк.) Ереми́я, м. Еремиja, схв. Jерѐмиjа, Jерѐмиjе, слн. Jeremija, Jerko, стсл. Иѥрємиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

-ѣя (1627)
Веремі́й
Єре́ма
Єремі́я
Ієремєй
Ієремі́я
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ераме́й (розм.) білоруська
Яро́м білоруська
Вераме́й білоруська
Ереми́я (ст., рідк.) болгарська
І̯іrmĕi̯ā́hū «тс.» гебрайська
І̯āhū «Ягве (Єгова, бог)» гебрайська
rūm «(він) підіймався, підносився; був високим» гебрайська
Ἰερεμίας грецька
Еремиja македонська
Jĕrmis нижньолужицька
Jĕrmus нижньолужицька
Jeremiaz польська
Jarema польська
Jeremi польська
Ереме́й російська
Jерѐмиjа сербохорватська
Jерѐмиjе сербохорватська
Jeremiáš словацька
Jeremija словенська
Jerko словенська
Иѥрємиа старослов’янська
Иѥрємиа «Ієремія» церковнослов’янська
Jeremiáš чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України