П'ЯТЬОМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

лиза́ти п'я́ти (п'я́тки) кому, зневажл.

Служити комусь, працювати на чиюсь користь. Приклади

Є і такі, що впали ниць І лижуть п'яти ворогам… (М. Гірник)
Галицькі бояри чужинцям п'яти лижуть, продають рідну землю. (А. Хижняк)

Підлабузнюватися до когось, принижуючи власну гідність; підлещуватися. Приклади

Нестор Довговух, що його так немилосердно товк Геллерфорт,.. і після побоїв знов лизав йому п'яти, ніби нічого й не сталося (А. Хижняк)

Вислужуватися перед кимсь. Приклади

— Відомо, кому поталанить.. Хто Степану п'ятки лиже… (В. Дрозд)

наступа́ти / рідше наступи́ти на п'я́ти (на хвоста́) кому і без додатка.

Досягати таких же успіхів, як хто-небудь інший. Приклади

— Ми й на змагання викличемо одна одну.— Давайте дівчатка, щоб аж дим пішов! — Фігурняк потряс кулаком.— А я завтра своїх підніму. Ще, може, вам і на хвоста наступлю (О. Сизоненко)

тільки недок. Наздоганяючи, переслідуючи, йти, рухатися і т.ін. дуже близько від кого-небудь. Приклади

Ой, що коїлось у Закриниччі, як німцеві вже почали на хвоста наступати, як його почали викурювати, мов лиса з нори! (Є. Гуцало)
— За мною, трохи не наступаючи мені на п'яти, жандар [жандарм] цокає своїми острогами (Панас Мирний)

врі́зати (підрі́зати) п'я́ти кому.

Косячи, догнати косаря, що йде попереду. Приклади

— Ех ви, робітнички вутлі! За косою мерзнете! Я вже свою ручку давно пройшов, другу кошу, а ви все моняєтесь. Чи хочете, щоб підрізав вам п'яти? (І. Цюпа)
Якось-то косили ми з ним за проваллям. Він попереду — косар же був лепський, на ять! — а я за ним, хоч теж не давав дядькам собі п'яти врізать… (Григір Тютюнник)
Хоч, правду кажучи, Остап усякому косареві п'яти вріже, проте не зрівнятися йому з Карпом Стратилатовичем (К. Гордієнко)

куса́ти за п'я́ти кого і без додатка.

Таємно чинити зло, робити комусь підлість і т.ін. Приклади

Пан обозний — псяюха з тих псяюх, які в ноги не тільки панам і гетьманам, а й простому людові кланяються, щоб кусати за п'яти… (О. Ільченко)

як свої́ (свої́х) п'ять па́льців, зі сл. зна́ти, ви́вчити і под.

Дуже добре, досконало. Приклади

Знаю я вже їх [селян], як свої п'ять пальців (В. Винниченко)
Він знав місто і прилеглі райони, як свої п'ять пальців (А. Хижняк)
Санаторці — хитрющий народ, не довго тут жили, а норов кожного як свої п'ять пальців вивчили (Ю. Збанацький)

аж п'я́ти губи́ти, зі сл. бі́гти, тіка́ти і т.ін., жарт.

Дуже швидко. Приклади

Як почув Василько про панського пса, то так тікав, аж п'яти губив (Казки Буковини..)

[аж] по [са́мі] п'я́ти; [аж] до [са́мих] п'ят.

Дуже довгий. Приклади

У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п'ят, свитині невиразного якогось кольору (Г. Хоткевич)
— Дозволь мені, мати, Дівчину узяти, Що у неї русі коси Аж по самі п'яти (Л. Дмитерко)

дух у п'я́ти хова́ється (лі́зе, захо́дить і т.ін.) / схова́вся (залі́з, зайшо́в і т.ін.) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже боїться, втрачає від страху здатність реально мислити. Приклади

уйшо́в аж в п'я́ти дух. Глядів [панотчик] тривожно та несміло, обличчя зблідло, побіліло, Мов весь уйшов аж в п'яти дух (І. Франко)
— Як піймав мене [постоялець] в лабети, як придавив, то в мене й дух у п'яти заліз! (Панас Мирний)

ні в п'ять ні в де́в'ять (де́сять), зі сл. ста́ти, стоя́ти і под.

Знітившись, розгубитися. Приклади

Пани регочуть, мужики поставали, ні в п'ять, ні в десять. Вони поспускали голови і не знають, що діяти (В. Стефаник)
Доктор стояв, як то кажуть, ні в п'ять і ні в дев'ять (І. Франко)

ні в дві ні в три (в п'ять).

Перебувати в нерішучості, розгубитися, знітитися. Приклади

Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать, Чоловік став наче дурень, Жінка теж ні в дві ні в п'ять (І. Франко)

Зовсім несподівано. Приклади

— А сьогодні рано приходить Борух та й ні в дві ні в три каже, що мені ґрунт зліцитує (Л. Мартович)

зі сл. ста́ти і под. Розгублений, нерішучий. Приклади

— А ти чого тут хочеш, заволоко? — Леон став ні в дві ні в три на таке привітання (І. Франко)

душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т.ін.) / втекла́ (пішла́, вско́чила і т.ін.) чия, у кого і без додатка.

Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно. Приклади

— Мій татусь — буркотун, а насправді добряк!.. Ось як! А в тебе, певно, вже й душа в п'ятках (Ю. Збанацький)
душа́ загляда́є в п'я́тки. — Хто себе почуває кволим, у кого душа часто заглядає у п'ятки — той може відійти убік (Д. Бедзик)
Тарган глянув на дебелого солдата, на його пудові кулаки, і його душа вскочила в п'яти (С. Добровольський)
душа́ аж (вже й) в п'я́тах (у п'я́тках). Як замахнеться було мати [книжкою], так у мене душа аж у п'ятах (Остап Вишня)
Не один Микола перелякався. Фредова душа теж пішла в п'ятки (Ю. Збанацький)
У лисиці душа в п'ятки виступала, а йти [до лева] треба було (Українські народні казки)
На кожній вибоїні, коли віз бувало перехиляється… вся душа тікає в п'яти і він часом аж спітніє зі страху (В. Гжицький)

[аж] під п'я́ти пече́ кого, кому і без додатка.

Хто-небудь не може встояти на місці від нетерпіння; комусь не терпиться. Приклади

[Кулішевич:] То що з нею станеться? Прийде — надивитесь… А коли під п'яти пече, то біжіть і провідайте… (М. Старицький)
Підкрались під нову хату. Гриць свиснув; переждав трохи, свиснув удруге… утретє… Все нічого не чути. А мене аж під п'яти пече (Марко Вовчок)

насіда́ти на п'я́ти (на ши́ю) кому.

Наздоганяти кого-небудь, бути дуже близько. Приклади

Вони насідали на шию коноводам, ось-ось наздоганяли їх (Б. Грінченко)
В куточку серця… щось тихенько занило, але на мить, бо не пора було роздумувати,— ворог насідав на п'яти (В. Гжицький)

но́ги (п'я́ти, сту́пні) прикипа́ють (прироста́ють) / прикипі́ли (приросли́) перев. чиї до чого.

Хто-небудь не може зрушити з якогось місця, йти далі або уповільнює ходу. Приклади

Вона хоче кинуться у воду, рятувать його, а її ноги приросли до каменя, ніби пустили вербове коріння (І. Нечуй-Левицький)
— А про рідний край ти мені не нагадуй. Мимо дому проходив — ноги до землі прикипали, трохи було на Троянівку не звернув (Григорій Тютюнник)

пока́зувати / показа́ти п'я́ти.

Швидко йти геть, тікати. Приклади

пока́зувати п'я́тки. Гнат узяв у здорову руку олівець.— Давайте розберемо, хто в нас є такий на прикметі, щоб накрити, доки він сам п'яток не показав (Григорій Тютюнник)
[Славко (грізно):] Чого стовбичиш під чужим вікном? Підслухуєш? Ану показуй п'яти! (О. Підсуха)

лоскота́ти п'я́ти кому, чим, жарт.

Задобрювати, улещувати когось. Приклади

Він звик, щоб.. п'яти йому лоскотали віршиками, щоб бавили йому ніжний зір тихими линялими фарбочками? (В. Винниченко)

у міх не вбере́ш чого і без додатка.

Дуже багато. Приклади

[і] в п'ять ла́нтухів не вбере́ш. Як балакати — так його і в п'ять лантухів не вбереш, а як до діла — то його в торбинку усього зложити можна (Укр. присл.)
Що вже тих казок за своє життя він нарозповідав! У міх не вбереш (З газети)

пекти́ п'я́ти кому.

Настигати, наздоганяти кого-небудь (при косінні). Приклади

Відпочивши, знову зайняли ручки. Тепер уже Оксен вів перед, а Василева коса пекла йому п'яти (А. Дімаров)

ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т.ін.) / нама́зати (намасти́ти і т.ін.) са́лом п'я́ти (рідше п'я́тки).

Непомітно зникати звідки-небудь. Приклади

— Що ж нам робити?. . намастити п'яти салом, поки не заскочив наш шановний професор? (Ю. Смолич)

куди. Повертатися кудись. Приклади

нама́зати п'я́ти. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п'яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу)

Поспішати. Приклади

Вже останні [фашисти], котрі найдужче п'яти підмазували,— заскочили в хату (Ю. Бедзик)
масти́ти (підма́зувати┌91540) п'я́ти.— Не фортунить. Видко, треба мастити п'яти,— підповз до нього Северин. — Почекаємо ще трохи (М. Стельмах)

рідше. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т.ін.; боятися. Приклади

масти́ти сма́льцем п'я́ти. — А я, батьку, не збираюсь мастити смальцем п'яти. Хай… мастять (М. Стельмах)
ма́зати п'я́ти. — Аркадій Павлович сказав… Налякати треба. — Єсть. Ходімо. Куди? — Без мене,— твердо вимовив Василь.— П'яти мажеш? — дихнув на нього горілчаним перегаром Женька (А. Хижняк)

жарт. Від'їжджати звідки-небудь. Приклади

[Долгін:] Здав ти [Максим] трохи. Змарнів. Ото і кажу, захищай свій диплом і намазуй п'яти салом (Н. Рибак)

Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Приклади

— Я не з тих, хто, потрапивши в оточення чи ще в якусь скруту, намазують п'ятки салом і кидають своїх (П. Автомонов)
— А чого нам боятися окупантів! Ми дома, нехай вони бояться, бо не сьогодні-завтра, а доведеться п'яти салом намазувати (П. Панч)
[Хома ( до Даші):] Сьогодні наші пани щось невесело газети читали. Мабуть, доведеться салом п'яти мазать… (Я. Мамонтов)
І держава не вдержалася і помазанник мусив п'яти салом мазати та втікати з України (Еллан)

но́ги (п'я́ти) свербля́ть у кого, кому і без додатка.

Кому-небудь дуже хочеться йти, тікати і т.ін. кудись чи від когось, чогось. Приклади

— Що ж, в кого сверблять п'яти, може йти й до біскупа, але я знаю, що з того нічого не буде (І. Франко)
— Давай утікати,— сказав Лучук Сивооку.— Давно вже сверблять мені ноги дати драла від цього кендюха [купця] (П. Загребельний)

ні шість ні п'ять, розм.

Ніякий, невиразний. Приклади

— Ну як, добра риба? — Та так, ні шість ні п'ять (Сл. В. Утченка)