ЧАРІВЛИВУ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[чар’іўли́вий]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [чар’іўли́вий] [чар’іўли́ва] [чар’іўли́веи] [чар’іўли́в’і]
родовий [чар’іўли́вого] [чар’іўли́войі] [чар’іўли́вого] [чар’іўли́виех]
давальний [чар’іўли́вому] [чар’іўли́в’ій] [чар’іўли́вому] [чар’іўли́вием]
знахідний [чар’іўли́вий], [чар’іўли́вого] [чар’іўли́ву] [чар’іўли́веи] [чар’іўли́виех], [чар’іўли́в’і]
орудний [чар’іўли́вием] [чар’іўли́войу] [чар’іўли́вием] [чар’іўли́виемие]
місцевий [чар’іўли́вому], [чар’іўли́в’ім] [чар’іўли́в’ій] [чар’іўли́вому], [чар’іўли́в’ім] [чар’іўли́виех]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.