УТІК — ТРАНСКРИПЦІЯ

[ут`і́к] поперечні нитки

відмінок однина множина
називний [ут`і́к] [уто́кие]
родовий [уто́ку] [уто́к’іў]
давальний [уто́ков’і], [уто́ку] [уто́кам]
знахідний [ут`і́к] [уто́кие]
орудний [уто́ком] [уто́камие]
місцевий [уто́ку] [уто́ках]
кличний [уто́ку] [уто́кие]

[ут`і́к] утеча

відмінок однина множина
називний [ут`і́к] [уте́кие]
родовий [уте́ку] [уте́к’іў]
давальний [уте́ков’і], [уте́ку] [уте́кам]
знахідний [ут`і́к] [уте́кие]
орудний [уте́ком] [уте́камие]
місцевий [уте́ку] [уте́ках]
кличний [уте́ку] [уте́кие]

[утеикти́]

Інфінітив [утеикти́]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [утеич’і́м], [утеич’і́мо]
2 особа [утеичи́], [утеичи́но] [утеич’і́т`]
Майбутній час
1 особа [утеичу́] [утеиче́м], [утеичеимо́]
2 особа [утеиче́ш] [утеичеите́]
3 особа [утеиче́] [утеичу́т`]
Минулий час
чол. р. [ут`і́к] [утеикли́]
жін. р. [утеикла́]
сер. р. [утеикло́]

[утокти́] ударити

Інфінітив [утокти́]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [утоуч’і́м], [утоуч’і́мо]
2 особа [уточи́], [уточи́но] [утоуч’і́т`]
Майбутній час
1 особа [утоучу́] [уто́чеим], [уто́чеимо]
2 особа [уто́чеиш] [уто́чеитеи]
3 особа [уто́чеи] [уто́чут`]
Минулий час
чол. р. [ут`і́к] [утокли́]
жін. р. [утокла́]
сер. р. [утокло́]
Безособова форма
[уто́чеино]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.