УРІЗУЄ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

Підтримати проєкт!

ЗМІСТ

[ур’і́зувати^е] відокремлювати частину від цілого

[ур’і́зувати^е] уставляти в отвір

[ур’і́зувати^е] відокремлювати частину від цілого

Інфінітив	[ур’і́зувати^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[ур’і́зуймо]
2 особа	[ур’і́зуй], [ур’і́зуйно]	[ур’і́зуйте^и]
Майбутній час
1 особа	[ур’і́зувати^ему]	[ур’і́зувати^еме^им], [ур’і́зувати^еме^имо]
2 особа	[ур’і́зувати^еме^иш]	[ур’і́зувати^еме^ите^и]
3 особа	[ур’і́зувати^еме^и]	[ур’і́зувати^емут`]
Теперішній час
1 особа	[ур’і́зуйу]	[ур’і́зуйе^им], [ур’і́зуйе^имо]
2 особа	[ур’і́зуйе^иш]	[ур’і́зуйе^ите^и]
3 особа	[ур’і́зуйе^и]	[ур’і́зуйут`]
Минулий час
чол. р.	[ур’і́зуваў]	[ур’і́зували^е]
жін. р.	[ур’і́зувала]
сер. р.	[ур’і́зувало]
Безособова форма
[ур’і́зувано]

[ур’і́зувати^е] уставляти в отвір

Інфінітив	[ур’і́зувати^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[ур’і́зуймо]
2 особа	[ур’і́зуй], [ур’і́зуйно]	[ур’і́зуйте^и]
Майбутній час
1 особа	[ур’і́зувати^ему]	[ур’і́зувати^еме^им], [ур’і́зувати^еме^имо]
2 особа	[ур’і́зувати^еме^иш]	[ур’і́зувати^еме^ите^и]
3 особа	[ур’і́зувати^еме^и]	[ур’і́зувати^емут`]
Теперішній час
1 особа	[ур’і́зуйу]	[ур’і́зуйе^им], [ур’і́зуйе^имо]
2 особа	[ур’і́зуйе^иш]	[ур’і́зуйе^ите^и]
3 особа	[ур’і́зуйе^и]	[ур’і́зуйут`]
Минулий час
чол. р.	[ур’і́зуваў]	[ур’і́зували^е]
жін. р.	[ур’і́зувала]
сер. р.	[ур’і́зувало]
Безособова форма
[ур’і́зувано]

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.