УПАЛА — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

Підтримати проєкт!

ЗМІСТ

[упа́сти^е] падаючи, досягти якоїсь поверхні

[упа́сти^е] влитися; набути певного стану

[упа́лий] той, що впав

[упа́лий] запалий

[упа́сти^е] падаючи, досягти якоїсь поверхні

Інфінітив	[упа́сти^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[упад`і́м], [упад`і́мо]
2 особа	[упади́], [упади́но]	[упад`і́т`]
Майбутній час
1 особа	[упаду́]	[упаде́м], [упаде^имо́]
2 особа	[упаде́ш]	[упаде^ите́]
3 особа	[упаде́]	[упаду́т`]
Минулий час
чол. р.	[упа́ў]	[упа́ли^е]
жін. р.	[упа́ла]
сер. р.	[упа́ло]

[упа́сти^е] влитися; набути певного стану

Інфінітив	[упа́сти^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[упад`і́м], [упад`і́мо]
2 особа	[упади́], [упади́но]	[упад`і́т`]
Майбутній час
1 особа	[упаду́]	[упаде́м], [упаде^имо́]
2 особа	[упаде́ш]	[упаде^ите́]
3 особа	[упаде́]	[упаду́т`]
Минулий час
чол. р.	[упа́ў]	[упа́ли^е]
жін. р.	[упа́ла]
сер. р.	[упа́ло]

[упа́лий] той, що впав

відмінок	чол. р.	жін. р.	сер. р.	множина
називний	[упа́лий]	[упа́ла]	[упа́ле^и]	[упа́л`і]
родовий	[упа́лого]	[упа́лойі]	[упа́лого]	[упа́ли^ех]
давальний	[упа́лому]	[упа́л`ій]	[упа́лому]	[упа́ли^ем]
знахідний	[упа́лий], [упа́лого]	[упа́лу]	[упа́ле^и]	[упа́ли^ех], [упа́л`і]
орудний	[упа́ли^ем]	[упа́лойу]	[упа́ли^ем]	[упа́ли^еми^е]
місцевий	[упа́лому], [упа́л`ім]	[упа́л`ій]	[упа́лому], [упа́л`ім]	[упа́ли^ех]

[упа́лий] запалий

відмінок	чол. р.	жін. р.	сер. р.	множина
називний	[упа́лий]	[упа́ла]	[упа́ле^и]	[упа́л`і]
родовий	[упа́лого]	[упа́лойі]	[упа́лого]	[упа́ли^ех]
давальний	[упа́лому]	[упа́л`ій]	[упа́лому]	[упа́ли^ем]
знахідний	[упа́лий]	[упа́лу]	[упа́ле^и]	[упа́л`і]
орудний	[упа́ли^ем]	[упа́лойу]	[упа́ли^ем]	[упа́ли^еми^е]
місцевий	[упа́лому], [упа́л`ім]	[упа́л`ій]	[упа́лому], [упа́л`ім]	[упа́ли^ех]

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.