УПАДУ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[упа́д]
| відмінок | однина | множина |
| називний | [упа́д] | — |
| родовий | [упа́ду] | — |
| давальний | [упа́дов’і], [упа́ду] | — |
| знахідний | [упа́д] | — |
| орудний | [упа́дом] | — |
| місцевий | [упа́ду], [упа́д`і] | — |
| кличний | [упа́деи] | — |
[упа́стие] падаючи, досягти якоїсь поверхні
| Інфінітив | [упа́стие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [упад`і́м], [упад`і́мо] | |
| 2 особа | [упади́], [упади́но] | [упад`і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [упаду́] | [упаде́м], [упадеимо́] |
| 2 особа | [упаде́ш] | [упадеите́] |
| 3 особа | [упаде́] | [упаду́т`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [упа́ў] | [упа́лие] |
| жін. р. | [упа́ла] | |
| сер. р. | [упа́ло] | |
[упа́стие] влитися; набути певного стану
| Інфінітив | [упа́стие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [упад`і́м], [упад`і́мо] | |
| 2 особа | [упади́], [упади́но] | [упад`і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [упаду́] | [упаде́м], [упадеимо́] |
| 2 особа | [упаде́ш] | [упадеите́] |
| 3 особа | [упаде́] | [упаду́т`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [упа́ў] | [упа́лие] |
| жін. р. | [упа́ла] | |
| сер. р. | [упа́ло] | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.