УДАРУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[ударува́тие] обдарувати; подарувати
| Інфінітив | [ударува́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [удару́ймо] | |
| 2 особа | [удару́й], [удару́йно] | [удару́йтеи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [удару́йу] | [удару́йеим], [удару́йеимо] |
| 2 особа | [удару́йеиш] | [удару́йеитеи] |
| 3 особа | [удару́йеи] | [удару́йут`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [ударува́ў] | [ударува́лие] |
| жін. р. | [ударува́ла] | |
| сер. р. | [ударува́ло] | |
| Безособова форма | ||
| [ударо́вано] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.