УГОВОРИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[уговори́тие]
| Інфінітив | [уговори́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [уговоур’і́м], [уговоур’і́мо] | |
| 2 особа | [уговори́], [уговори́но] | [уговоур’і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [уговоур’у́] | [угово́рием], [угово́риемо] |
| 2 особа | [угово́риеш] | [угово́риетеи] |
| 3 особа | [угово́риет`] | [угово́р’ат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [уговори́ў] | [уговори́лие] |
| жін. р. | [уговори́ла] | |
| сер. р. | [уговори́ло] | |
| Безособова форма | ||
| [угово́реино] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.