СПОЛУЧНИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

Підтримати проєкт!

ЗМІСТ

[спо^улу́чний] з'єднувальний

[сполучни́й] сумісний; якого можна з'єднати

[спо^улу́чний] з'єднувальний

відмінок	чол. р.	жін. р.	сер. р.	множина
називний	[спо^улу́чний]	[спо^улу́чна]	[спо^улу́чне^и]	[спо^улу́чн`і]
родовий	[спо^улу́чного]	[спо^улу́чнойі]	[спо^улу́чного]	[спо^улу́чни^ех]
давальний	[спо^улу́чному]	[спо^улу́чн`ій]	[спо^улу́чному]	[спо^улу́чни^ем]
знахідний	[спо^улу́чний], [спо^улу́чного]	[спо^улу́чну]	[спо^улу́чне^и]	[спо^улу́чни^ех], [спо^улу́чн`і]
орудний	[спо^улу́чни^ем]	[спо^улу́чнойу]	[спо^улу́чни^ем]	[спо^улу́чни^еми^е]
місцевий	[спо^улу́чному], [спо^улу́чн`ім]	[спо^улу́чн`ій]	[спо^улу́чному], [спо^улу́чн`ім]	[спо^улу́чни^ех]

[сполучни́й] сумісний; якого можна з'єднати

відмінок	чол. р.	жін. р.	сер. р.	множина
називний	[сполучни́й]	[сполучна́]	[сполучне́]	[сполучн`і́]
родовий	[сполучно́го]	[сполучно́йі]	[сполучно́го]	[сполучни́х]
давальний	[сполучно́му]	[сполучн`і́й]	[сполучно́му]	[сполучни́м]
знахідний	[сполучни́й], [сполучно́го]	[сполучну́]	[сполучне́]	[сполучни́х], [сполучн`і́]
орудний	[сполучни́м]	[сполучно́йу]	[сполучни́м]	[сполучни́ми^е]
місцевий	[сполучно́му], [сполучн`і́м]	[сполучн`і́й]	[сполучно́му], [сполучн`і́м]	[сполучни́х]

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.