СИВУЧІ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[сиеву́чий]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [сиеву́чий] [сиеву́ча] [сиеву́чеи] [сиеву́ч’і]
родовий [сиеву́чого] [сиеву́чойі] [сиеву́чого] [сиеву́чиех]
давальний [сиеву́чому] [сиеву́ч’ій] [сиеву́чому] [сиеву́чием]
знахідний [сиеву́чий], [сиеву́чого] [сиеву́чу] [сиеву́чеи] [сиеву́чиех], [сиеву́ч’і]
орудний [сиеву́чием] [сиеву́чойу] [сиеву́чием] [сиеву́чиемие]
місцевий [сиеву́чому], [сиеву́ч’ім] [сиеву́ч’ій] [сиеву́чому], [сиеву́ч’ім] [сиеву́чиех]

[сиевуча́]

відмінок однина множина
називний [сиевуча́] [сиевуч’і́]
родовий [сиевуч’і́] [сивуч]
давальний [сиевуч’і́] [сиевуча́м]
знахідний [сиевучу́] [сиевуч’і́]
орудний [сиевуче́йу] [сиевуча́мие]
місцевий [сиевуч’і́] [сиевуча́х]
кличний [сиевуче́] [сиевуч’і́]

[сиеву́ч]

відмінок однина множина
називний [сиеву́ч] [сиевуч’і́]
родовий [сиевуча́] [сиевуч’і́ў]
давальний [сиевуче́в’і], [сиевучу́] [сиевуча́м]
знахідний [сиевуча́] [сиевуч’і́], [сиевуч’і́ў]
орудний [сиевуче́м] [сиевуча́мие]
місцевий [сиевуче́в’і], [сиевучу́], [сиевуч’і́] [сиевуча́х]
кличний [сиеву́чу] [сиевуч’і́]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.