РОЗПУСТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

Підтримати проєкт!

ЗМІСТ

[ро́зпуст]

[ро^узпу́ста]

[розпусти́ти^е]

[ро́зпуст]

відмінок	однина	множина
називний	[ро́зпуст], [ро́спуст]	[ро́зпусти^е], [ро́спусти^е]
родовий	[ро́зпусту], [ро́спусту]	[ро́зпус`т`іў], [ро́спус`т`іў]
давальний	[ро́зпустов’і], [ро́спустов’і], [ро́зпусту], [ро́спусту]	[ро́зпустам], [ро́спустам]
знахідний	[ро́зпуст], [ро́спуст]	[ро́зпусти^е], [ро́спусти^е]
орудний	[ро́зпустом], [ро́спустом]	[ро́зпустами^е], [ро́спустами^е]
місцевий	[ро́зпус`т`і], [ро́спус`т`і]	[ро́зпустах], [ро́спустах]
кличний	[ро́зпусте^и], [ро́спусте^и]	[ро́зпусти^е], [ро́спусти^е]

[ро^узпу́ста]

відмінок	однина	множина
називний	[ро^узпу́ста], [ро^успу́ста]	—
родовий	[ро^узпу́сти^е], [ро^успу́сти^е]	—
давальний	[ро^узпу́с`т`і], [ро^успу́с`т`і]	—
знахідний	[ро^узпу́сту], [ро^успу́сту]	—
орудний	[ро^узпу́стойу], [ро^успу́стойу]	—
місцевий	[ро^узпу́с`т`і], [ро^успу́с`т`і]	—
кличний	[ро^узпу́сто], [ро^успу́сто]	—

[розпусти́ти^е]

Інфінітив	[розпусти́ти^е], [роспусти́ти^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[розпус`т`і́м], [роспус`т`і́м], [розпус`т`і́мо], [роспус`т`і́мо]
2 особа	[розпусти́], [роспусти́], [розпусти́но], [роспусти́но]	[розпус`т`і́т`], [роспус`т`і́т`]
Майбутній час
1 особа	[розпушчу́], [роспушчу́]	[ро^узпу́сти^ем], [ро^успу́сти^ем], [ро^узпу́сти^емо], [ро^успу́сти^емо]
2 особа	[ро^узпу́сти^еш], [ро^успу́сти^еш]	[ро^узпу́сти^ете^и], [ро^успу́сти^ете^и]
3 особа	[ро^узпу́сти^ет`], [ро^успу́сти^ет`]	[ро^узпу́с`т`ат`], [ро^успу́с`т`ат`]
Минулий час
чол. р.	[розпусти́ў], [роспусти́ў]	[розпусти́ли^е], [роспусти́ли^е]
жін. р.	[розпусти́ла], [роспусти́ла]
сер. р.	[розпусти́ло], [роспусти́ло]
Безособова форма
[ро^узпу́шче^ино], [ро^успу́шче^ино]

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.