ПРОХОДИВ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[прохо́диетие] іти; простягатися
| Інфінітив | [прохо́диетие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [прохо́д`мо] | |
| 2 особа | [прохо́д`], [прохо́д`но] | [прохо́д`теи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [прохо́диетиему] | [прохо́диетиемеим], [прохо́диетиемеимо] |
| 2 особа | [прохо́диетиемеиш] | [прохо́диетиемеитеи] |
| 3 особа | [прохо́диетиемеи] | [прохо́диетиемут`] |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | [прохо́{дж}у] | [прохо́дием], [прохо́диемо] |
| 2 особа | [прохо́диеш] | [прохо́диетеи] |
| 3 особа | [прохо́диет`] | [прохо́д`ат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [прохо́диеў] | [прохо́диелие] |
| жін. р. | [прохо́диела] | |
| сер. р. | [прохо́диело] | |
[проходи́тие] долати певну відстань; ходити якийсь час
| Інфінітив | [проходи́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [прохоуд`і́м], [прохоуд`і́мо] | |
| 2 особа | [проходи́], [проходи́но] | [прохоуд`і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [прохоу{дж}у́] | [прохо́дием], [прохо́диемо] |
| 2 особа | [прохо́диеш] | [прохо́диетеи] |
| 3 особа | [прохо́диет`] | [прохо́д`ат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [проходи́ў] | [проходи́лие] |
| жін. р. | [проходи́ла] | |
| сер. р. | [проходи́ло] | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.