ПРОСТРОЧИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[простро́чиетие] пропустити визначений час
| Інфінітив | [простро́чиетие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [простро́чмо] | |
| 2 особа | [простро́ч], [простро́чно] | [простро́чтеи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [простро́чу] | [простро́чием], [простро́чиемо] |
| 2 особа | [простро́чиеш] | [простро́чиетеи] |
| 3 особа | [простро́чиет`] | [простро́чат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [простро́чиеў] | [простро́чиелие] |
| жін. р. | [простро́чиела] | |
| сер. р. | [простро́чиело] | |
| Безособова форма | ||
| [простро́чеино] | ||
[прострочи́тие] прошити; простріляти з автоматичної зброї
| Інфінітив | [прострочи́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [простроуч’і́м], [простроуч’і́мо] | |
| 2 особа | [прострочи́], [прострочи́но] | [простроуч’і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [простроучу́] | [простро́чием], [простро́чиемо] |
| 2 особа | [простро́чиеш] | [простро́чиетеи] |
| 3 особа | [простро́чиет`] | [простро́чат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [прострочи́ў] | [прострочи́лие] |
| жін. р. | [прострочи́ла] | |
| сер. р. | [прострочи́ло] | |
| Безособова форма | ||
| [простро́чеино] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.