ПРОМУЧУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

Підтримати проєкт!

ЗМІСТ

[про^уму́чувати^е] прополіскувати

[про^уму́чувати^е] завдавати страждань, мучити якийсь час

[про^уму́чувати^е] прополіскувати

Інфінітив	[про^уму́чувати^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[про^уму́чуймо]
2 особа	[про^уму́чуй], [про^уму́чуйно]	[про^уму́чуйте^и]
Майбутній час
1 особа	[про^уму́чувати^ему]	[про^уму́чувати^еме^им], [про^уму́чувати^еме^имо]
2 особа	[про^уму́чувати^еме^иш]	[про^уму́чувати^еме^ите^и]
3 особа	[про^уму́чувати^еме^и]	[про^уму́чувати^емут`]
Теперішній час
1 особа	[про^уму́чуйу]	[про^уму́чуйе^им], [про^уму́чуйе^имо]
2 особа	[про^уму́чуйе^иш]	[про^уму́чуйе^ите^и]
3 особа	[про^уму́чуйе^и]	[про^уму́чуйут`]
Минулий час
чол. р.	[про^уму́чуваў]	[про^уму́чували^е]
жін. р.	[про^уму́чувала]
сер. р.	[про^уму́чувало]
Безособова форма
[про^уму́чувано]

[про^уму́чувати^е] завдавати страждань, мучити якийсь час

Інфінітив	[про^уму́чувати^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[про^уму́чуймо]
2 особа	[про^уму́чуй], [про^уму́чуйно]	[про^уму́чуйте^и]
Майбутній час
1 особа	[про^уму́чувати^ему]	[про^уму́чувати^еме^им], [про^уму́чувати^еме^имо]
2 особа	[про^уму́чувати^еме^иш]	[про^уму́чувати^еме^ите^и]
3 особа	[про^уму́чувати^еме^и]	[про^уму́чувати^емут`]
Теперішній час
1 особа	[про^уму́чуйу]	[про^уму́чуйе^им], [про^уму́чуйе^имо]
2 особа	[про^уму́чуйе^иш]	[про^уму́чуйе^ите^и]
3 особа	[про^уму́чуйе^и]	[про^уму́чуйут`]
Минулий час
чол. р.	[про^уму́чуваў]	[про^уму́чували^е]
жін. р.	[про^уму́чувала]
сер. р.	[про^уму́чувало]
Безособова форма
[про^уму́чувано]

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.