ПРОГОЛОСИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[проголоси́тие] голосити якийсь час; сказати плаксивим тоном
| Інфінітив | [проголоси́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [проголоус`і́м], [проголоус`і́мо] | |
| 2 особа | [проголоси́], [проголоси́но] | [проголоус`і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [проголоушу́] | [проголо́сием], [проголо́сиемо] |
| 2 особа | [проголо́сиеш] | [проголо́сиетеи] |
| 3 особа | [проголо́сиет`] | [проголо́с`ат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [проголоси́ў] | [проголоси́лие] |
| жін. р. | [проголоси́ла] | |
| сер. р. | [проголоси́ло] | |
[проголоси́тие] оголосити
| Інфінітив | [проголоси́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [проголоус`і́м], [проголоус`і́мо] | |
| 2 особа | [проголоси́], [проголоси́но] | [проголоус`і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [проголоушу́] | [проголо́сием], [проголо́сиемо] |
| 2 особа | [проголо́сиеш] | [проголо́сиетеи] |
| 3 особа | [проголо́сиет`] | [проголо́с`ат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [проголоси́ў] | [проголоси́лие] |
| жін. р. | [проголоси́ла] | |
| сер. р. | [проголоси́ло] | |
| Безособова форма | ||
| [проголо́шеино] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.