ПРИПУСТИТЬ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[приепусти́тие] прийняти за можливе; допустити
Інфінітив | [приепусти́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [приепус`т`і́м], [приепус`т`і́мо] | |
2 особа | [приепусти́], [приепусти́но] | [приепус`т`і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [приепушчу́] | [приепу́стием], [приепу́стиемо] |
2 особа | [приепу́стиеш] | [приепу́стиетеи] |
3 особа | [приепу́стиет`] | [приепу́с`т`ат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [приепусти́ў] | [приепусти́лие] |
жін. р. | [приепусти́ла] | |
сер. р. | [приепусти́ло] | |
Безособова форма | ||
[приепу́шчеино] |
[приепусти́тие] швидко побігти; відпустити затягнуте; полити - про дощ
Інфінітив | [приепусти́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [приепус`т`і́м], [приепус`т`і́мо] | |
2 особа | [приепусти́], [приепусти́но] | [приепус`т`і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [приепушчу́] | [приепу́стием], [приепу́стиемо] |
2 особа | [приепу́стиеш] | [приепу́стиетеи] |
3 особа | [приепу́стиет`] | [приепу́с`т`ат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [приепусти́ў] | [приепусти́лие] |
жін. р. | [приепусти́ла] | |
сер. р. | [приепусти́ло] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.