ПРИВОЛОЧИВ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[приеволочи́тие]
Інфінітив | [приеволочи́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [приеволоуч’і́м], [приеволоуч’і́мо] | |
2 особа | [приеволочи́], [приеволочи́но] | [приеволоуч’і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [приеволоучу́] | [приеволо́чием], [приеволо́чиемо] |
2 особа | [приеволо́чиеш] | [приеволо́чиетеи] |
3 особа | [приеволо́чиет`] | [приеволо́чат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [приеволочи́ў] | [приеволочи́лие] |
жін. р. | [приеволочи́ла] | |
сер. р. | [приеволочи́ло] | |
Безособова форма | ||
[приеволо́чеино] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.