ПОШУМІТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[пошум’і́тие]

Інфінітив [пошум’і́тие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [пошум’і́м], [пошум’і́мо]
2 особа [пошуми́], [пошуми́но] [пошум’і́т`]
Майбутній час
1 особа [пошумл`у́] [пошуми́м], [пошумиемо́]
2 особа [пошуми́ш] [пошумиете́]
3 особа [пошуми́т`] [пошумл`а́т`]
Минулий час
чол. р. [пошум’і́ў] [пошум’і́лие]
жін. р. [пошум’і́ла]
сер. р. [пошум’і́ло]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.