ПОНУКУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[поуну́куватие]
Інфінітив | [поуну́куватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [поуну́куймо] | |
2 особа | [поуну́куй], [поуну́куйно] | [поуну́куйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [поуну́куватиему] | [поуну́куватиемеим], [поуну́куватиемеимо] |
2 особа | [поуну́куватиемеиш] | [поуну́куватиемеитеи] |
3 особа | [поуну́куватиемеи] | [поуну́куватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [поуну́куйу] | [поуну́куйеим], [поуну́куйеимо] |
2 особа | [поуну́куйеиш] | [поуну́куйеитеи] |
3 особа | [поуну́куйеи] | [поуну́куйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [поуну́куваў] | [поуну́кувалие] |
жін. р. | [поуну́кувала] | |
сер. р. | [поуну́кувало] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.