ПОЛУЩИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[поулу́шчиетие]
Інфінітив | [поулу́шчиетие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [поулу́шчмо] | |
2 особа | [поулу́шч], [поулу́шчно] | [поулу́шчтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [поулу́шчу] | [поулу́шчием], [поулу́шчиемо] |
2 особа | [поулу́шчиеш] | [поулу́шчиетеи] |
3 особа | [поулу́шчиет`] | [поулу́шчат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [поулу́шчиеў] | [поулу́шчиелие] |
жін. р. | [поулу́шчиела] | |
сер. р. | [поулу́шчиело] | |
Безособова форма | ||
[поулу́шчеино] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.