ПОКУРІТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[покур’і́тие] диміти деякий час
| Інфінітив | [покур’і́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | — | |
| 2 особа | — | — |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | — | — |
| 2 особа | — | — |
| 3 особа | [покури́т`] | [покур’а́т`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [покур’і́ў] | [покур’і́лие] |
| жін. р. | [покур’і́ла] | |
| сер. р. | [покур’і́ло] | |
[покур’і́тие] здіймати куряву якийсь час
| Інфінітив | [покур’і́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | — | |
| 2 особа | — | — |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | — | — |
| 2 особа | — | — |
| 3 особа | [покури́т`], [покур’і́йеи] | [покур’а́т`], [покур’і́йут`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [покур’і́ў] | [покур’і́лие] |
| жін. р. | [покур’і́ла] | |
| сер. р. | [покур’і́ло] | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.