ПОКУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[покува́тие] кувати якийсь час; викувати
| Інфінітив | [покува́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [поуку́ймо] | |
| 2 особа | [поуку́й], [поуку́йно] | [поуку́йтеи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [поукуйу́] | [покуйе́м], [покуйеимо́] |
| 2 особа | [покуйе́ш] | [покуйеите́] |
| 3 особа | [покуйе́] | [поукуйу́т`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [покува́ў] | [покува́лие] |
| жін. р. | [покува́ла] | |
| сер. р. | [покува́ло] | |
[покува́тие] про зозулю
| Інфінітив | [покува́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | — | |
| 2 особа | — | — |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | — | — |
| 2 особа | — | — |
| 3 особа | [покуйе́] | [поукуйу́т`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [покува́ў] | [покува́лие] |
| жін. р. | [покува́ла] | |
| сер. р. | [покува́ло] | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.