ПОКОЛОТО — ТРАНСКРИПЦІЯ

[поколо́тие] розсікти; колоти деякий час

Інфінітив [поколо́тие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [покоул`і́м], [покоул`і́мо]
2 особа [поколи́], [поколи́но] [покоул`і́т`]
Майбутній час
1 особа [покоул`у́] [поко́леим], [поко́леимо]
2 особа [поко́леиш] [поко́леитеи]
3 особа [поко́леи] [поко́л`ут`]
Минулий час
чол. р. [поколо́ў] [поколо́лие]
жін. р. [поколо́ла]
сер. р. [поколо́ло]
Безособова форма
[поко́леино], [поко́лото]

[поколо́тие] поранити в багатьох місцях

Інфінітив [поколо́тие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [покоул`і́м], [покоул`і́мо]
2 особа [поколи́], [поколи́но] [покоул`і́т`]
Майбутній час
1 особа [покоул`у́] [поко́леим], [поко́леимо]
2 особа [поко́леиш] [поко́леитеи]
3 особа [поко́леи] [поко́л`ут`]
Минулий час
чол. р. [поколо́ў] [поколо́лие]
жін. р. [поколо́ла]
сер. р. [поколо́ло]
Безособова форма
[поко́леино], [поко́лото]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.