ПОЗВОЛИТЬ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[позво́лиетие] дозволити
| Інфінітив | [позво́лиетие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [позво́л`мо] | |
| 2 особа | [позво́л`], [позво́л`но] | [позво́л`теи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [позво́л`у] | [позво́лием], [позво́лиемо] |
| 2 особа | [позво́лиеш] | [позво́лиетеи] |
| 3 особа | [позво́лиет`] | [позво́л`ат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [позво́лиеў] | [позво́лиелие] |
| жін. р. | [позво́лиела] | |
| сер. р. | [позво́лиело] | |
| Безособова форма | ||
| [позво́леино] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.