ПОДУШИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[подуши́тие] умертвити багатьох; душити якийсь час
Інфінітив | [подуши́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [подуш’і́м], [подуш’і́мо] | |
2 особа | [подуши́], [подуши́но] | [подуш’і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [подушу́] | [поуду́шием], [поуду́шиемо] |
2 особа | [поуду́шиеш] | [поуду́шиетеи] |
3 особа | [поуду́шиет`] | [поуду́шат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [подуши́ў] | [подуши́лие] |
жін. р. | [подуши́ла] | |
сер. р. | [подуши́ло] | |
Безособова форма | ||
[поуду́шеино] |
[подуши́тие] обприскати духами
Інфінітив | [подуши́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [подуш’і́м], [подуш’і́мо] | |
2 особа | [подуши́], [подуши́но] | [подуш’і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [подушу́] | [поуду́шием], [поуду́шиемо] |
2 особа | [поуду́шиеш] | [поуду́шиетеи] |
3 особа | [поуду́шиет`] | [поуду́шат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [подуши́ў] | [подуши́лие] |
жін. р. | [подуши́ла] | |
сер. р. | [подуши́ло] | |
Безособова форма | ||
[поуду́шеино] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.