ПОДУРІЛА — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[подур’і́тие]
Інфінітив | [подур’і́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [подур’і́ймо] | |
2 особа | [подур’і́й], [подур’і́йно] | [подур’і́йтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [подур’і́йу] | [подур’і́йеим], [подур’і́йеимо] |
2 особа | [подур’і́йеиш] | [подур’і́йеитеи] |
3 особа | [подур’і́йеи] | [подур’і́йут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [подур’і́ў] | [подур’і́лие] |
жін. р. | [подур’і́ла] | |
сер. р. | [подур’і́ло] |
[подур’і́лий]
відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
називний | [подур’і́лий] | [подур’і́ла] | [подур’і́леи] | [подур’і́л`і] |
родовий | [подур’і́лого] | [подур’і́лойі] | [подур’і́лого] | [подур’і́лиех] |
давальний | [подур’і́лому] | [подур’і́л`ій] | [подур’і́лому] | [подур’і́лием] |
знахідний | [подур’і́лий], [подур’і́лого] | [подур’і́лу] | [подур’і́леи] | [подур’і́лиех], [подур’і́л`і] |
орудний | [подур’і́лием] | [подур’і́лойу] | [подур’і́лием] | [подур’і́лиемие] |
місцевий | [подур’і́лому], [подур’і́л`ім] | [подур’і́л`ій] | [подур’і́лому], [подур’і́л`ім] | [подур’і́лиех] |
кличний | [подур’і́лий] | [подур’і́ла] | [подур’і́леи] | [подур’і́л`і] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.