ПОДУМУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[поуду́муватие]
Інфінітив | [поуду́муватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [поуду́муймо] | |
2 особа | [поуду́муй], [поуду́муйно] | [поуду́муйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [поуду́муватиему] | [поуду́муватиемеим], [поуду́муватиемеимо] |
2 особа | [поуду́муватиемеиш] | [поуду́муватиемеитеи] |
3 особа | [поуду́муватиемеи] | [поуду́муватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [поуду́муйу] | [поуду́муйеим], [поуду́муйеимо] |
2 особа | [поуду́муйеиш] | [поуду́муйеитеи] |
3 особа | [поуду́муйеи] | [поуду́муйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [поуду́муваў] | [поуду́мувалие] |
жін. р. | [поуду́мувала] | |
сер. р. | [поуду́мувало] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.