ПОБУТУЮЧИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[побуту́йучий]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [побуту́йучий] [побуту́йуча] [побуту́йучеи] [побуту́йуч’і]
родовий [побуту́йучого] [побуту́йучойі] [побуту́йучого] [побуту́йучиех]
давальний [побуту́йучому] [побуту́йуч’ій] [побуту́йучому] [побуту́йучием]
знахідний [побуту́йучий] [побуту́йучу] [побуту́йучеи] [побуту́йуч’і]
орудний [побуту́йучием] [побуту́йучойу] [побуту́йучием] [побуту́йучиемие]
місцевий [побуту́йучому], [побуту́йуч’ім] [побуту́йуч’ій] [побуту́йучому], [побуту́йуч’ім] [побуту́йучиех]
кличний [побуту́йучий] [побуту́йуча] [побуту́йучеи] [побуту́йуч’і]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.