ОБУРЮВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[оубу́р’уватие] виклика́ти почуття гніву
| Інфінітив | [оубу́р’уватие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [оубу́р’уймо] | |
| 2 особа | [оубу́р’уй], [оубу́р’уйно] | [оубу́р’уйтеи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [оубу́р’уватиему] | [оубу́р’уватиемеим], [оубу́р’уватиемеимо] |
| 2 особа | [оубу́р’уватиемеиш] | [оубу́р’уватиемеитеи] |
| 3 особа | [оубу́р’уватиемеи] | [оубу́р’уватиемут`] |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | [оубу́р’уйу] | [оубу́р’уйеим], [оубу́р’уйеимо] |
| 2 особа | [оубу́р’уйеиш] | [оубу́р’уйеитеи] |
| 3 особа | [оубу́р’уйеи] | [оубу́р’уйут`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [оубу́р’уваў] | [оубу́р’увалие] |
| жін. р. | [оубу́р’увала] | |
| сер. р. | [оубу́р’увало] | |
| Безособова форма | ||
| [оубу́р’увано] | ||
[оубу́р’уватие] обвалювати
| Інфінітив | [оубу́р’уватие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [оубу́р’уймо] | |
| 2 особа | [оубу́р’уй], [оубу́р’уйно] | [оубу́р’уйтеи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [оубу́р’уватиему] | [оубу́р’уватиемеим], [оубу́р’уватиемеимо] |
| 2 особа | [оубу́р’уватиемеиш] | [оубу́р’уватиемеитеи] |
| 3 особа | [оубу́р’уватиемеи] | [оубу́р’уватиемут`] |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | [оубу́р’уйу] | [оубу́р’уйеим], [оубу́р’уйеимо] |
| 2 особа | [оубу́р’уйеиш] | [оубу́р’уйеитеи] |
| 3 особа | [оубу́р’уйеи] | [оубу́р’уйут`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [оубу́р’уваў] | [оубу́р’увалие] |
| жін. р. | [оубу́р’увала] | |
| сер. р. | [оубу́р’увало] | |
| Безособова форма | ||
| [оубу́р’увано] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.