ОБДУРИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[обдури́тие]

Інфінітив [обдури́тие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [обдур’і́м], [обдур’і́мо]
2 особа [обдури́], [обдури́но] [обдур’і́т`]
Майбутній час
1 особа [обдур’у́] убду́рием], убду́риемо]
2 особа убду́риеш] убду́риетеи]
3 особа убду́риет`] убду́р’ат`]
Минулий час
чол. р. [обдури́ў] [обдури́лие]
жін. р. [обдури́ла]
сер. р. [обдури́ло]
Безособова форма
убду́реино]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.