ОБДУВ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[оубду́тие] обдати подувом; подути на щось
| Інфінітив | [оубду́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [оубду́йеим], [оубду́йеимо], [об’ідм’і́м], [об’ідм’і́мо] | |
| 2 особа | [оубду́й], [об’ідми́], [оубду́йно], [об’ідми́но] | [оубду́йтеи], [об’ідм’і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [оубду́йу], [об’ідму́] | [оубду́йеим], [оубду́йеимо], [об’ідме́м], [об’ідмеимо́] |
| 2 особа | [оубду́йеиш], [об’ідме́ш] | [оубду́йеитеи], [об’ідмеите́] |
| 3 особа | [оубду́йеи], [об’ідме́] | [оубду́йут`], [об’ідму́т`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [оубду́ў] | [оубду́лие] |
| жін. р. | [оубду́ла] | |
| сер. р. | [оубду́ло] | |
| Безособова форма | ||
| [оубду́то] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.