НЕПУТНІЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[неипу́т`н`ій]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [неипу́т`н`ій] [неипу́т`н`а] [неипу́т`н`еі] [неипу́т`н`і]
родовий [неипу́т`н`ого] [неипу́т`н`ойі] [неипу́т`н`ого] [неипу́т`н`іх]
давальний [неипу́т`н`ому] [неипу́т`н`ій] [неипу́т`н`ому] [неипу́т`н`ім]
знахідний [неипу́т`н`ого], [неипу́т`н`ій] [неипу́т`н`у] [неипу́т`н`еі] [неипу́т`н`і], [неипу́т`н`іх]
орудний [неипу́т`н`ім] [неипу́т`н`ойу] [неипу́т`н`ім] [неипу́т`н`імие]
місцевий [неипу́т`н`ому], [неипу́т`н`ім] [неипу́т`н`ій] [неипу́т`н`ому], [неипу́т`н`ім] [неипу́т`н`іх]

[неипу́тний]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [неипу́тний] [неипу́тна] [неипу́тнеи] [неипу́т`н`і]
родовий [неипу́тного] [неипу́тнойі] [неипу́тного] [неипу́тниех]
давальний [неипу́тному] [неипу́т`н`ій] [неипу́тному] [неипу́тнием]
знахідний [неипу́тний], [неипу́тного] [неипу́тну] [неипу́тнеи] [неипу́тниех], [неипу́т`н`і]
орудний [неипу́тнием] [неипу́тнойу] [неипу́тнием] [неипу́тниемие]
місцевий [неипу́тному], [неипу́т`н`ім] [неипу́т`н`ій] [неипу́тному], [неипу́т`н`ім] [неипу́тниех]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.