НАТОЧИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[наточи́тие] подовжувати предмет; робити що-небудь гострим
| Інфінітив | [наточи́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [натоуч’і́м], [натоуч’і́мо] | |
| 2 особа | [наточи́], [наточи́но] | [натоуч’і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [натоучу́] | [нато́чием], [нато́чиемо] |
| 2 особа | [нато́чиеш] | [нато́чиетеи] |
| 3 особа | [нато́чиет`] | [нато́чат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [наточи́ў] | [наточи́лие] |
| жін. р. | [наточи́ла] | |
| сер. р. | [наточи́ло] | |
| Безособова форма | ||
| [нато́чеино] | ||
[наточи́тие] цідячи, наливати щось
| Інфінітив | [наточи́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [натоуч’і́м], [натоуч’і́мо] | |
| 2 особа | [наточи́], [наточи́но] | [натоуч’і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [натоучу́] | [нато́чием], [нато́чиемо] |
| 2 особа | [нато́чиеш] | [нато́чиетеи] |
| 3 особа | [нато́чиет`] | [нато́чат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [наточи́ў] | [наточи́лие] |
| жін. р. | [наточи́ла] | |
| сер. р. | [наточи́ло] | |
| Безособова форма | ||
| [нато́чеино] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.