НАСОВУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[насо́вуватие] сунучи, класти у якійсь кількості
| Інфінітив | [насо́вуватие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [насо́вуймо] | |
| 2 особа | [насо́вуй], [насо́вуйно] | [насо́вуйтеи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [насо́вуватиему] | [насо́вуватиемеим], [насо́вуватиемеимо] |
| 2 особа | [насо́вуватиемеиш] | [насо́вуватиемеитеи] |
| 3 особа | [насо́вуватиемеи] | [насо́вуватиемут`] |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | [насо́вуйу] | [насо́вуйеим], [насо́вуйеимо] |
| 2 особа | [насо́вуйеиш] | [насо́вуйеитеи] |
| 3 особа | [насо́вуйеи] | [насо́вуйут`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [насо́вуваў] | [насо́вувалие] |
| жін. р. | [насо́вувала] | |
| сер. р. | [насо́вувало] | |
| Безособова форма | ||
| [насо́вувано] | ||
[насо́вуватие] надівати, натягати щось; наступати
| Інфінітив | [насо́вуватие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [насо́вуймо] | |
| 2 особа | [насо́вуй], [насо́вуйно] | [насо́вуйтеи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [насо́вуватиему] | [насо́вуватиемеим], [насо́вуватиемеимо] |
| 2 особа | [насо́вуватиемеиш] | [насо́вуватиемеитеи] |
| 3 особа | [насо́вуватиемеи] | [насо́вуватиемут`] |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | [насо́вуйу] | [насо́вуйеим], [насо́вуйеимо] |
| 2 особа | [насо́вуйеиш] | [насо́вуйеитеи] |
| 3 особа | [насо́вуйеи] | [насо́вуйут`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [насо́вуваў] | [насо́вувалие] |
| жін. р. | [насо́вувала] | |
| сер. р. | [насо́вувало] | |
| Безособова форма | ||
| [насо́вувано] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.