НАПРОРОКУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[напророкува́тие]
Інфінітив | [напророкува́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [напророуку́ймо] | |
2 особа | [напророуку́й], [напророуку́йно] | [напророуку́йтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [напророуку́йу] | [напророуку́йеим], [напророуку́йеимо] |
2 особа | [напророуку́йеиш] | [напророуку́йеитеи] |
3 особа | [напророуку́йеи] | [напророуку́йут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [напророкува́ў] | [напророкува́лие] |
жін. р. | [напророкува́ла] | |
сер. р. | [напророкува́ло] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.