НАКУРЮВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[наку́р’уватие] заповнювати повітря тютюновим димом; приготовляти у якійсь кількості
| Інфінітив | [наку́р’уватие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [наку́р’уймо] | |
| 2 особа | [наку́р’уй], [наку́р’уйно] | [наку́р’уйтеи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [наку́р’уватиему] | [наку́р’уватиемеим], [наку́р’уватиемеимо] |
| 2 особа | [наку́р’уватиемеиш] | [наку́р’уватиемеитеи] |
| 3 особа | [наку́р’уватиемеи] | [наку́р’уватиемут`] |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | [наку́р’уйу] | [наку́р’уйеим], [наку́р’уйеимо] |
| 2 особа | [наку́р’уйеиш] | [наку́р’уйеитеи] |
| 3 особа | [наку́р’уйеи] | [наку́р’уйут`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [наку́р’уваў] | [наку́р’увалие] |
| жін. р. | [наку́р’увала] | |
| сер. р. | [наку́р’увало] | |
[наку́р’уватие] збивати пил
| Інфінітив | [наку́р’уватие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [наку́р’уймо] | |
| 2 особа | [наку́р’уй], [наку́р’уйно] | [наку́р’уйтеи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [наку́р’уватиему] | [наку́р’уватиемеим], [наку́р’уватиемеимо] |
| 2 особа | [наку́р’уватиемеиш] | [наку́р’уватиемеитеи] |
| 3 особа | [наку́р’уватиемеи] | [наку́р’уватиемут`] |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | [наку́р’уйу] | [наку́р’уйеим], [наку́р’уйеимо] |
| 2 особа | [наку́р’уйеиш] | [наку́р’уйеитеи] |
| 3 особа | [наку́р’уйеи] | [наку́р’уйут`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [наку́р’уваў] | [наку́р’увалие] |
| жін. р. | [наку́р’увала] | |
| сер. р. | [наку́р’увало] | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.