НАЗОЛЯТЬ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[назоли́тие] випарити велику кількість в розчині золи
Інфінітив | [назоли́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [назоул`і́м], [назоул`і́мо] | |
2 особа | [назоли́], [назоли́но] | [назоул`і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [назоул`у́] | [назо́лием], [назо́лиемо] |
2 особа | [назо́лиеш] | [назо́лиетеи] |
3 особа | [назо́лиет`] | [назо́л`ат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [назоли́ў] | [назоли́лие] |
жін. р. | [назоли́ла] | |
сер. р. | [назоли́ло] | |
Безособова форма | ||
[назо́леино] |
[назоли́тие] набриднути; зробити неприємність
Інфінітив | [назоли́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [назоул`і́м], [назоул`і́мо] | |
2 особа | [назоли́], [назоли́но] | [назоул`і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [назоул`у́] | [назоли́м], [назолиемо́] |
2 особа | [назоли́ш] | [назолиете́] |
3 особа | [назоли́т`] | [назол`а́т`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [назоли́ў] | [назоли́лие] |
жін. р. | [назоли́ла] | |
сер. р. | [назоли́ло] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.