НАДУМУВАТИСЯ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох

[наду́мувати^ес`]

Інфінітив	[наду́мувати^ес`], [наду́мувати^ес`а]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[наду́муймос`], [наду́муймос`а]
2 особа	[наду́муйс`], [наду́муйс`а]	[наду́муйте^ис`], [наду́муйте^ис`а]
Майбутній час
1 особа	[наду́мувати^емус`], [наду́мувати^емус`а]	[наду́мувати^еме^имос`], [наду́мувати^еме^имос`а], [наду́мувати^еме^имс`а]
2 особа	[наду́мувати^еме^ис`:а]	[наду́мувати^еме^ите^ис`], [наду́мувати^еме^ите^ис`а]
3 особа	[наду́мувати^еме^иц`:а]	[наду́мувати^емуц`:а]
Теперішній час
1 особа	[наду́муйус`], [наду́муйус`а]	[наду́муйе^имос`], [наду́муйе^имос`а], [наду́муйе^имс`а]
2 особа	[наду́муйе^ис`:а]	[наду́муйе^ите^ис`], [наду́муйе^ите^ис`а]
3 особа	[наду́муйе^іц`:а]	[наду́муйуц`:а]
Минулий час
чол. р.	[наду́муваўс`], [наду́муваўс`а]	[наду́мували^ес`], [наду́мували^ес`а]
жін. р.	[наду́мувалас`], [наду́мувалас`а]
сер. р.	[наду́мувалос`], [наду́мувалос`а]

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.