НАДМОЧИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[надмочи́тие]

Інфінітив [надмочи́тие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [надмоуч’і́м], [надмоуч’і́мо]
2 особа [надмочи́], [надмочи́но] [надмоуч’і́т`]
Майбутній час
1 особа [надмоучу́] [надмо́чием], [надмо́чиемо]
2 особа [надмо́чиеш] [надмо́чиетеи]
3 особа [надмо́чиет`] [надмо́чат`]
Минулий час
чол. р. [надмочи́ў] [надмочи́лие]
жін. р. [надмочи́ла]
сер. р. [надмочи́ло]
Безособова форма
[надмо́чеино]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.