НАГОРОДИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[нагороди́тие] віддячити
| Інфінітив | [нагороди́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [нагороуд`і́м], [нагороуд`і́мо] | |
| 2 особа | [нагороди́], [нагороди́но] | [нагороуд`і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [нагороу{дж}у́] | [нагоро́дием], [нагоро́диемо] |
| 2 особа | [нагоро́диеш] | [нагоро́диетеи] |
| 3 особа | [нагоро́диет`] | [нагоро́д`ат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [нагороди́ў] | [нагороди́лие] |
| жін. р. | [нагороди́ла] | |
| сер. р. | [нагороди́ло] | |
| Безособова форма | ||
| [нагоро́{дж}еино] | ||
[нагороди́тие] набудувати; наговорити багато нерозумного
| Інфінітив | [нагороди́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [нагороуд`і́м], [нагороуд`і́мо] | |
| 2 особа | [нагороди́], [нагороди́но] | [нагороуд`і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [нагороу{дж}у́] | [нагоро́дием], [нагоро́диемо] |
| 2 особа | [нагоро́диеш] | [нагоро́диетеи] |
| 3 особа | [нагоро́диет`] | [нагоро́д`ат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [нагороди́ў] | [нагороди́лие] |
| жін. р. | [нагороди́ла] | |
| сер. р. | [нагороди́ло] | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.