НАБУТНЕ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[набутни́й]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [набутни́й] [набутна́] [набутне́] [набут`н`і́]
родовий [набутно́го] [набутно́йі] [набутно́го] [набутни́х]
давальний [набутно́му] [набут`н`і́й] [набутно́му] [набутни́м]
знахідний [набутни́й] [набутну́] [набутне́] [набут`н`і́]
орудний [набутни́м] [набутно́йу] [набутни́м] [набутни́мие]
місцевий [набутно́му], [набут`н`і́м] [набут`н`і́й] [набутно́му], [набут`н`і́м] [набутни́х]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.