ЗІГНУТИМ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[з`і́гнутий]
| відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
| називний | [з`і́гнутий], [з`ігну́тий] | [з`і́гнута], [з`ігну́та] | [з`і́гнутеи], [з`ігну́теи] | [з`і́гнут`і], [з`ігну́т`і] |
| родовий | [з`і́гнутого], [з`ігну́того] | [з`і́гнутойі], [з`ігну́тойі] | [з`і́гнутого], [з`ігну́того] | [з`і́гнутиех], [з`ігну́тиех] |
| давальний | [з`і́гнутому], [з`ігну́тому] | [з`і́гнут`ій], [з`ігну́т`ій] | [з`і́гнутому], [з`ігну́тому] | [з`і́гнутием], [з`ігну́тием] |
| знахідний | [з`і́гнутий], [з`ігну́тий], [з`і́гнутого], [з`ігну́того] | [з`і́гнуту], [з`ігну́ту] | [з`і́гнутеи], [з`ігну́теи] | [з`і́гнутиех], [з`ігну́тиех], [з`і́гнут`і], [з`ігну́т`і] |
| орудний | [з`і́гнутием], [з`ігну́тием] | [з`і́гнутойу], [з`ігну́тойу] | [з`і́гнутием], [з`ігну́тием] | [з`і́гнутиемие], [з`ігну́тиемие] |
| місцевий | [з`і́гнутому], [з`ігну́тому], [з`і́гнут`ім], [з`ігну́т`ім] | [з`і́гнут`ій], [з`ігну́т`ій] | [з`і́гнутому], [з`ігну́тому], [з`і́гнут`ім], [з`ігну́т`ім] | [з`і́гнутиех], [з`ігну́тиех] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.