ЗІГНУТЕ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

[з`і́гнутий]

відмінок	чол. р.	жін. р.	сер. р.	множина
називний	[з`і́гнутий], [з`ігну́тий]	[з`і́гнута], [з`ігну́та]	[з`і́гнуте^и], [з`ігну́те^и]	[з`і́гнут`і], [з`ігну́т`і]
родовий	[з`і́гнутого], [з`ігну́того]	[з`і́гнутойі], [з`ігну́тойі]	[з`і́гнутого], [з`ігну́того]	[з`і́гнути^ех], [з`ігну́ти^ех]
давальний	[з`і́гнутому], [з`ігну́тому]	[з`і́гнут`ій], [з`ігну́т`ій]	[з`і́гнутому], [з`ігну́тому]	[з`і́гнути^ем], [з`ігну́ти^ем]
знахідний	[з`і́гнутий], [з`ігну́тий], [з`і́гнутого], [з`ігну́того]	[з`і́гнуту], [з`ігну́ту]	[з`і́гнуте^и], [з`ігну́те^и]	[з`і́гнути^ех], [з`ігну́ти^ех], [з`і́гнут`і], [з`ігну́т`і]
орудний	[з`і́гнути^ем], [з`ігну́ти^ем]	[з`і́гнутойу], [з`ігну́тойу]	[з`і́гнути^ем], [з`ігну́ти^ем]	[з`і́гнути^еми^е], [з`ігну́ти^еми^е]
місцевий	[з`і́гнутому], [з`ігну́тому], [з`і́гнут`ім], [з`ігну́т`ім]	[з`і́гнут`ій], [з`ігну́т`ій]	[з`і́гнутому], [з`ігну́тому], [з`і́гнут`ім], [з`ігну́т`ім]	[з`і́гнути^ех], [з`ігну́ти^ех]

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.