ЗНИКАЮЧИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[зниека́йучий]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [зниека́йучий] [зниека́йуча] [зниека́йучеи] [зниека́йуч’і]
родовий [зниека́йучого] [зниека́йучойі] [зниека́йучого] [зниека́йучиех]
давальний [зниека́йучому] [зниека́йуч’ій] [зниека́йучому] [зниека́йучием]
знахідний [зниека́йучий], [зниека́йучого] [зниека́йучу] [зниека́йучеи] [зниека́йучиех], [зниека́йуч’і]
орудний [зниека́йучием] [зниека́йучойу] [зниека́йучием] [зниека́йучиемие]
місцевий [зниека́йучому], [зниека́йуч’ім] [зниека́йуч’ій] [зниека́йучому], [зниека́йуч’ім] [зниека́йучиех]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.